«Щедрик» – це мелодія, яку Україна подарувала світові на Різдво. Без цієї пісні, як і без ялинки, неможливо уявити собі народження Ісуса не тільки в Україні, а й далеко за її межами. В Англії «Щедрик» називають «новорічною серенадою», в Латинській Америці – «піснею великого чару» та «піснею бурхливого моря», а в Канаді – «нововідкритим сфінксом». Весь музичний світ визнав «Щедрик» піснею XX століття.
Щедрик, який підкорив світ
«Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати – господаря викликати»
У світі “Щедрик” найчастіше лунає 25 грудня на Різдво, в Україні в січні. Тож одна із загадок пісні пов’язана із її текстом. Чому у зимові щедрівці згадується приліт ластівки. Річ у тім, що текст зберігся з дохристиянських часів. Микола Леонтович – автор мелодії – віднайшов слова народної щедрівки і у 1903 році написав до неї музику. Так з простої народної фольклорної мелодії він створив світовий шедевр.
«Яка ластівочка прилетіла 18 січня? Очевидно, йдеться про той новий рік, який святкувався в березні ще до прийняття християнського календаря. Саме тому ця пісня і проста, але й заворожуюча», – пояснює докторка мистецтвознавства, завідувачка кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Любов Кияновська.
12 років правок та аранжування
«Не завжди композитор може визначити, який із його творів житиме довше за самого автора. Це властиво для геніальних творів. І «Щедрик» – саме один із таких», – переконаний проректор Львівської музичної академії, голова Львівської спілки композиторів Віктор Камінський.
12 років Леонтович вносив правки та творив нові аранжування, щоб у грудні 1916-го року хор Київського університету виконав нині відому всім композицію, яка була приречена стати хітом. Справжня слава прийшла до «Щедрика» у США після виконання пісні хором Кошиці у Нью-Йорку. У 1922 році українці виступили в «Карнегі Голлі» – одному з найбільших залів у світі.
«Хор Кошиця виступав у світі з таким шаленим успіхом, що навіть написали: якщо б усі справи у державі йшли настільки гармонійно і досконало, як співає хор Кошиця – це була б ідеальна держава. Їхні виступи користувались неймовірним, шаленим успіхом», – стверджує Любов Кияновська
Одним із слухачів у залі був американець українського походження Пітер Вільговський. «Щедрик» настільки його вразив, що він створив англійську версію композиції. Так у 1936 році – вперше зазвучала Carol of the Bells – пісня про дзвони і вже без української ластівочки. Саме ця версія й облетіла весь світ.
«Щедрик» – три ноти і до-сі-до-ля
У світі є ще одна пісня, яка змагається з «Щедриком» за першість у популярності – дзвін дзвіночків «Jingle Bells». Саме останню найчастіше співають у світі, оскільки вона дещо простіша у виконанні на відміну від української пісні.
Та це не заперечує геніальність композиції «Щедрик» Миколи Леонтовича. І полягає вона в тому, що він зумів трьома нотами й чотирма звуками до-сі-до-ля прославити українську співочу націю, зробивши внесок у світову музику, кажуть музикознавці. Ніжний гомін дзвіночків, який переростає у потужне багатоголосся – справжня сенсація.
Ця композиція отримала десятки нових версій від найвідоміших виконавців, лунала у популярних фільмах, як то новорічний «Сам удома», магічний «Гаррі Поттер» і героїчний «Міцний горішок».
Як автора «Щедрика» вбили у власній хаті
На жаль, Микола Леонтович так і не застав тріумфу свого шедевру. На 43-му році його життя обірвалося у батьковому домі в селі Марківка. На ночівлю до хати попросився невідомий, якого прихистили, а на ранок незнайомець вбив Леонтовича та виніс із будинку цінні речі. Про смерть генія лунали різні версії, а правда стала відома лише у двохтисячних роках, коли розсекретили чекістські архіви.
«Те, що українського композитора вбив чекіст, викликає абсолютно логічну підозру, що це було зроблено цілеспрямовано, щоб усунути видатного культурного українського діяча. Леонтовича вбили ще й як сина священника», – нагадує історик Іван Сварник.
Сам Микола Леонтович – композитором себе не називав, лиш – учителем музики. Хоча залишив понад 300 мелодій, народні пісні адаптовував для хору та оркестру. За життя його називали «українським Бахом».
Щоб слава про батька «Щедрика» таки дійшла до слухачів: Міністерство закордонних справ запустило новий цифровий проєкт для іноземної аудиторії про долю пісні і непростий шлях автора.
Віра Лабич,
«Підсумки. Наживо» (щоп’ятниці на NTA)
