2 травня в Тернопільському міськрайонному суді розпочалося підготовче слухання кримінальної справи про вбивство бізнесмена Юліана Качоровського і його дружини Євгенії Беднарчук. Пана Юліана в 90-их роках добре знали у Тернополі, а ще більше був відомий його магазин «Молоко», що біля кафедрального собору. На момент вбивства бізнесмену було 49 років, його дружині — 62 роки. Їх знайшли застреленими у власному помешканні вранці 21 вересня 1997 року…
Більше як два десятиліття злочин залишався нерозкритим, лише торік правоохоронні органи висунули обвинувачення двоюрідному братові вбитого бізнесмена Юрію Качоровському. Проте останнього вже нема серед живих — помер в 47-річному віці через недугу 26 липня 2012-го. Справу мали б закрити, але рідні обвинувачуваного наполягли на слуханні в суді, бо вважають, що Юрій непричетний до злочину, добиваються його реабілітації.
Кримінальне провадження скерували до суду в жовтні 2021-го, але через різні причини переносили розгляд, лише сьогодні розпочали. На засідання прибула дружина обвинувачуваного Юрія — Анжела, яка мешкає у Хмельницькому, та їхній старший син. Молодшому синові — 15 років. Їхні інтереси представляє в суді адвокат Павло Дзюба.
Слухає справу колегія суддів — Юрій Дзюбановський (головуючий), Валентин Ломакін і Петро Гуменний. Обвинувачення представляє прокурор обласної прокуратури Петро Шуманський.
Такі давні кримінальні справи — рідкість у судах. Більшість осіб, які проходять у справі щодо вбивства в Підгородньому — на жаль, вже покійні. Обвинувачуваний Юрій Качоровський помер десять років тому, нема серед живих і рідних вбитого подружжя, які були визнані потерпілими — сина Євгенії Анатолія Беднарчука і рідної сестри Юліана Софії Бурлуцької.
Прокурор повідомив на засіданні, що відомості про дане кримінальне провадження внесені до ЄРДР 22 січня 2013 року. Юрія Качоровського обвинувачують за п.1 ч.2 ст. 115 ККУ. Колегія суддів заслухала прокурора, але не розпочала слухання справи, бо вирішила в нарадчій повернути матеріали провадження на доопрацювання.
«Під час дослідження обвинувального акту в кримінальному провадженні про обвинувачення Качоровського, суд встановив, що його слід повернути в прокурору через невідповідність вимогам КК України. Діяння, яке інкримінують Качоровському Ю., мало місце в ніч з 20 на 21 вересня 1997 року. На той час діяв Кримінальний кодекс УРСР за редакцією 1960 року. Однак у ході досудового розслідування пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 ККУ, який не діяв станом на дату вчинення кримінального злочину. Суд не може проводити судовий розгляд на підставі такого обвинувачення і такої кваліфікації, недоліки повинні бути усунені після повернення судом обвинувального акту прокурору», — йдеться в ухвалі суду.
Після засідання журналісти поспілкувалися з дружиною обвинувачуваного та її адвокатом.
«Сторона обвинувачення хотіла закрити провадження у зв’язку зі смертю Юрія, але його рідні наполягають на слуханні, бо впевнені, що чоловік непричетний до вбивства. Поки недоведена його вина, діє презумпція невинуватості особи», — зазначив захисник Павло Дзюба.
«У 90-их роках правоохоронці працювали ефективно, то якби мій чоловік мав стосунок до тієї страшної події, назбирали б докази. А так чекали поки помре, тоді зробили крайнім. Покійний не постоїть за себе… — зітхає пані Анжела. — Юрій помер у 2012-ому, а наступного року йому висунули обвинувачення. Найпростіше прозвітувати, що злочин розкритий, але треба його довести. Побачимо, чим будуть аргументувати. Юрій був у хороших стосунках з Юліаном. Мали спільний бізнес, дружили, довіряли один одному. Працювали разом, відпочивали разом. Мій чоловік привозив товар із Одеси в «Молоко». У магазині стояли черги по мандарини. Все було добре. Ми важко пережили трагедію. Це був шок… Не передати словами. Пригадую, в будинку скорботи — дві труни. У тітки Жені — рана на лиці, а Юлік лежав, як живий. Довго всі відходили від того… Юлік був доброю людиною. Слідчі допитували всіх із нашого оточення, перевіряли, нікого не затримали. Жодних претензій до мого чоловіка не мали. Аж раптом — така ганьба… Не дозволю назвати Юрія вбивцею! Будемо захищати у суді його честь».