Нехай же Господь Бог підтримує тих, які в Україні анґажуються в те, щоб будувати справедливе і солідарне суспільство, і нехай їм не забракне конкретної підтримки з боку Церков та віруючих.
Таке побажання прозвучало з уст Святішого Отця, який у четвер, 9 листопада 2017 р. прийняв спільноту Папської Української Колегії святого Йосафата, а також колишніх студентів та провідників, з нагоди 85-річчя теперішнього осідку колегії в Римі.
У вітальному слові, зверненому до Святішого Отця, Ректор колегії о. Луїс Касіяно, ЧСВВ, зазначив, що завдяки провидінному починанню Папи Пія ХІ та турботі його наступників аж до наших днів, сотні студентів та семінаристів протягом цих десятиліть мали змогу здобувати освіту та відповідне формування під крилом базиліки Святого Петра, щоб стати «служителями при престолі, смиренними Божими священиками, провідниками й учителями свого народу». Від імені спільноти він подарував Папі ікону святого священомученика Йосафата, Небесного покровителя колегії.
Святіший Отець, у свою чергу, зазначив, що Папа Пій ХІ став сподвижником ініціативи, яка була виявом «особливої та конкретної турботи Наступників святого Петра про вірних Церкви, що походили із теренів страждання й переслідування, аби вони, таким чином, могли почуватися тут, у Римі, як улюблені діти, що мешкають у домі та зростають в ньому, готуючись до апостольської місії».
«Протягом років свого понтифікату, Пій ХІ мусів виходити назустріч епохальним викликам, але завжди підносив рішучий голос на захист віри, свободи Церкви та трансцендентної гідності кожної людської особи. Він чітко у промовах та листах засуджував атеїстичні й нелюдяні ідеології, які обагрили кров’ю двадцяте сторіччя», – сказав Папа Франциск, зауважуючи, що таким чином його попередник вказав Церкві провідний шлях Євангелія, який здійснюються також і через шукання соціальної справедливості.
«Заохочую вас, як майбутніх священиків, вивчати соціальну доктрину Церкви, аби дозрівати в розпізнаванні та судженнях щодо суспільних дійсностей, в яких ви будете покликані працювати», – вів далі Святіший Отець, додаючи:
«Також і в наші дні світ поранений війнами і насильством. Зокрема, у вашій дорогій Україні, звідки ви походите та куди повернетеся після завершення навчання у Римі, досвідчується трагедія війни, яка породжує великі страждання, насамперед, на заторкуваних теренах, які стають ще уразливішими з огляду на наближення зимових холодів. Й існує також сильне прагнення справедливості та миру, які усунуть всі форми зловживань, суспільної та політичної корупції – дійсності, тягар видатків якої завжди лягає на плечі бідних. Нехай же Бог підтримує та заохочує тих, які анґажуються в будування дедалі справедливішого та солідарнішого суспільства. І нехай їх активно підтримує конкретне заанґажування Церков, віруючих та всіх людей доброї волі».
Папа зауважив, що для семінаристів і священиків ці виклики можуть здаватися невластивими, але тут слід пригадати слова святого апостола Івана: «Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого». Отож, «люблячи та звіщаючи Боже слово», яке «стає світильником серця», стаємо «справжніми пастирями громад».
Як зауважив далі Наступник святого Петра, проживаючи на Янікульскому пагорбі, вихованці Колегії мають змогу подивляти «прекрасну панорами Риму». «І можливо, кілька днів тому, після зливи, ви споглядали явище веселки, коли сонце пробивалося через найгустіші хмари. Так само, – сказав він, – заохочую вас дбати про те, щоб ваше серце завжди витало над широкими горизонтами, які огортають увесь світ, де протягом сторіч розсіялися численні сини й доньки України».
Папа заохотив вихованців колегії любити і зберігати свої традиції, але уникаючи будь-яких форм замкненості. А також завжди зберігати «мрію союзу Бога з людством», оті мости, «які немов арка світла над хмарами, примирюють небо і землю та закликають людей тут, на землі, навчитися любити одні одних, відклавши зброю та будь-які форми зловживань».
«Якщо прямуватимете вперед саме так і навчите інших так чинити, особливо, в екуменічному діалозі, що є фундаментальним, я впевнений, що з небесної батьківщини вам посміхнуться і підтримуватимуть єпископи та священики, – деякі з них виховані у вашій колегії, – що віддали своє життя та вистраждали переслідування задля вірності Христові та Апостольській Столиці», – сказав Святіший Отець, додаючи:
«І, насамперед, радітиме Пресвята Богородиця Марія, велично вшановувана у вашому національному санктуарії в Зарваниці. Вона прагне, щоб священики Її Сина були схожими до смолоскипів, запалених під час чувань у санктуарії, пригадуючи всім, особливо, убогим і страждаючим, а також тим, які чинять зло та сіють насильство й знищення, що “народ, який в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло” (Іс 9,1)».
Підсумовуючи, Папа пригадав, що також зберігає маленьку українську ікону Пресвятої Богородиці, яку йому подарував Блаженніший Святослав, коли був у Аргентині. Після обрання Наступником святого Петра, він сказав привезти її з Буенос-Айреса та постійно перед нею молиться. Святіший Отець також пригадав свій досвід спілкування ще в дитинстві з українським салезіянином о. Степаном Чмілем, завдяки якому пізнав іншу літургійну традицію та довідався про страждання і переслідування.
«Супроводжую вас своїм благословенням, молячись за мир і екуменічне порозуміння в Україні. І прошу вас не забувати молитися за мене», – сказав Папа та уділив всім Апостольське благословення. Далі всі учасники зустрічі мали змогу особисто привітатися зі Святішим Отцем.
