З плином років змінювався побут людей, з’являлися технічні удосконалення, та місто не втрачало привабливості. Так, на старій світлині, яку в соцмережі Фейсбук опублікував Анатолій Бойків, можна побачити одну з перехресних вуличок Бучача. Неподалік здіймаються у небо гострі верхівя храмів. Поруч споруд сакрального мистецтва тягнуться у височину й дерева, яких не бракує у місті. Видко на вулиці й містян, які поспішають по своїх справах.
Про своєрідну принадність давнього міста на Тернопільщині розповідають і місцеві жителі, які пам’ятають Бучач колишнім.
— Зверніть увагу, як красиво! Високі дерева, акуратні тротуари! І навіть цей дерев’яний міст виглядає симпатичніше, аніж зараз з цим жовто-блакитний парканом! Вкотре переконуюсь, що колись наше місто було гарнішим та затишнішим! — прокоментувала Katia Slobodian.
— А в білому будинку, що на повороті, я жила з батьками і сестрою. Пізніше там добудували третій поверх. Люблю тебе, мій рідний Бучач! — пригадала Галина Шандрівська.
— Тодішні керівники думали не про власний піар перед громадянами – в ньому не було жодного сенсу – а про місто і результати роботи. Це могло оцінити вище начальство зі всіма випливаючими наслідками, — підмітив Анатолій Дубина.
