На 61-му році життя відійшла у засвіти славна донька України мистецтвознавець, краєзнавець, пінзелезнавець, музейний працівник, громадська діячка, неймовірно гарна і добра Жінка Віра Стецько…
Не стало багатолітнього обличчя Тернополя, його душі, аури, світла… Про це повідомляють її друзі та знайомі.
Вона боролася з невиліковною хворобою до останнього подиху. До свого відходу і зустрічі з Творцем була готовою у будь-який момент, знаючи те, що кожен з нас смертний. Найбільше тривожилася за Дмитра: «Як він буде сам-один… Без мене…»
Вони упродовж останніх десятиліть (Стецьки: Віра і Дмитро – вона його звала Дмитрусь) були дивовижним мистецьким альянсом, вельми екзотичною високо інтелектуальною подружньою парою, на яку рівнялися, з якої брали приклад, яку любили, якою гордилися , яку шанували навіть ті, хто заздрив, хто не зміг пробачити їхнього таланту, а особливо щасливого та завжди усміхненого погляду.
