Спільнота “Мій давній Тарнополь” продовжує дивувати усіх цікавими історіями з життя міста, про які ми знаємо мало. Ось вони пропонують нову розповідь про те, як у місті з’явився пам’ятник “Бджілці-трудівниці”.
Зі спогадів дочки тернопільського пасічника Богдана Рудки.
У 1992 році відкрився журнал «Український пасічник» у Львові. Багаторічною батьковою мрією було встановити пам’ятник бджолі у Тернополі. Дуже довго він обирав місце, але його не надавали…і уже аж після його смерті (9 серпня 2007 року) добився виділення місця пан Маріан Мандзюк. Свого часу йому пропонували місце у парку Топільче, але тоді виникла якась нестиковка, чи він не погоджувався, уже не пригадую, але точно знаю, що уже після того пан Маріан добився місця біля сучасного Драматичного театру на бульварі Шевченка.
– Тобто існування пам’ятника бджолі-трудівниці є заслугою вашого батька?
Так. То була його ініціатива, а вже кошти збирав пан Мандзюк. У його кімнаті на шафі є статуетка бджоли – пам’ятник мав бути саме таким. Я давала цю бджолу скульпторові, яку він використав у роботі.
Стоїть наша бджола біля місця (через дорогу), де в 1870 році звели будівлю українського товариства “Просвіта”, про що нагадую меморіальна дошка. Тепер тут новий будинок (Шевченка,9)
На старому фото 1907 року вид вулиці Словацького, де в кінці видніється будинок “Просвіти”.
Джерело: Мій давній Тарнополь
