Новорічні святкування в Україні затьмарило повідомлення з Праги: там на Ольшанському кладовищі ексгумували прах видатного українського письменника та поета Олександра Олеся (справжнє прізвище — Кандиба).
За місце його поховання упродовж років з власної ініціативи сплачував ренту (20 тисяч крон на 10 років) громадянин Чехії українець Володимир Михайлишин. Проте недавно він помер і син Михайлишина як законний спадкоємець вирішив похоронити свого батька саме у могилі Олеся. Розкопана могила поета облетіла соцмережі.
На диво оперативно відреагувала на цей факт українська влада. Президент Петро Порошенко дав вказівку керівникові МЗС Павлові Клімкіну забезпечити збереження праху Олександра й Віри Кандиб, щоб згодом перепоховати їх в Україні. Наше посольство в Чехії поклопоталося, щоб рештки подружжя помістили до депозитарію Ольшанського кладовища, поки буде ухвалено рішення про передачу їх Україні. Чехія обіцяла вирішити це питання до початку лютого.
Українські дипломати в Канаді оперативно розшукали двох правнуків письменника, які дали письмову згоду на перепоховання прадіда в Україні. А днями уряд Чехії дозволив передачу останків Олександра Олеся та його дружини Україні. Перепоховають їх у Києві, ймовірно, на алеї почесних поховань на Лук’янівському кладовищі. Принаймні таке припущення висловив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
До слова, ще раніше готовність перепоховати прах Олександра Олеся у Тернополі висловив його міський голова Сергій Надал. Міськрада готова була й фінансувати його перевезення з Праги до Тернополя. І голова Сумської облдержадміністрації запропонував перепоховати ексгумовані останки поета на його малій батьківщині — у місті Білопіллі. Але, мабуть, у цьому вже не буде потреби. Вочевидь, настав час створювати у Києві пантеон поховань національних героїв України. Адже поразка УНР, відсутність Української держави змусила багатьох борців за її волю емігрувати і знайти свій вічний спочинок на чужині. Та, як бачимо, не такий він уже й вічний, той спочинок, бо за місце на цвинтарі треба платити. Поки українці за кордоном дбають про це, могилам нічого не загрожує. А перестають платити — і стаються такі сумні історії, як з могилою Олександра Олеся.
Читайте також: Чи будуть далі їздити тернопільські пенсіонери у тролейбусах безкоштовно?
Як зазначає Володимир В’ятрович, вона засвідчує, що нині багато українських поховань за кордоном перебувають під загрозою. Так, тільки на Ольшанському кладовищі у Празі можуть примусово ексгумувати останки драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка; громадської діячки, педагога Орисі Єфремової-Дурдуківської; інженера-будівельника Олександра Ярошевського. На думку В. В’ятровича, Україна сама мала б ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання в Національному пантеоні.
А ось народний депутат Вадим Рабинович вважає, що «Україну не слід перетворювати на всесвітнє кладовище». З його коментаря каналу «112 Україна» випливає, ніби письменник Олександр Олесь помер тільки тепер, а не в 1944 році. Отаких маємо політиків: в українській історії їхні знання, як мовиться, нижче плінтуса, але вершити долю України вони пнуться з усіх сил
Нагадаємо: Олександр Олесь (Кандиба) — видатний український письменник, поет, драматург — народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезії «З журбою радість обнялась» видав у 1907 році. Це йому належать слова відомої пісні «Чари ночі» («Сміються, плачуть солов’ї»), яку так гарно виконував Дмитро Гнатюк. З 23 лютого до 1 квітня 1919-го був аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де й проживав до самої смерті у 1944 році. Олександр Олесь — батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича, якого у червні 1944-го закатували в німецькому концтаборі.
Будемо сподіватись, що прах письменника Олександра Олеся, який так безцеремонно потривожили в Чехії, невдовзі повернеться в Україну, щоб тут уже справді знайти вічний спокій.
