Зійшовши з потяга і повернувшись додому після невеликої подорожі до Тернополя, відразу сів за написання чергового допису до серії блогів, присвячених промоції українських міст.
Однак спочатку зауважу, в чому цінність таких проектів, як Літня школа журналістики «Дня» та інших освітніх програм, участь у яких бере молодь з усіх куточків України. На увазі маю знайомства, побудовані комунікаційні мости, які підтримуватимуться роками і, зокрема, гарантовано стануть вам у нагоді під час подорожей. Таким чином, у вас в кожному місті буде до кого звернутися, буде в кого спитати, куди краще піти, на що варто подивитися. А деколи ще й дах над головою допоможуть знайти. Наприклад, про Тернопіль через власну призму мені розповіла тернополянка Наталія Шимків, із якою ми входимо до когорти «літньошколярів» «Дня», 2015-го року випуску. Вдвох і спробували поміркувати над промоцією та брендингом Тернополя.
«Щодо промоції міста в Україні, то над цим обов’язково потрібно інтенсивно працювати. Ще до анексії Росією півострову Криму, коли ми з батьками їздили туди на відпочинок, на запитання: «А вы откуда?», відповідали: «З Тернополя», на що нас часто перепитували: «С Чернобыля?» :) Ось така життєва бувальщина, як наслідок недопрацювання місцевими органами загального бренду міста. Культурної спадщини в нашому місті й області достатньо, але вона доволі занедбана. Загалом Тернопіль розвивається як затишне європейське місто, до якого завжди хочеться повертатись, аби наповнити душу спокоєм, а погляд красою», – відзначає тернополянка Наталія.
Яка головна родзинка Тернополя? Тут відповідь очевидна. «Без сумніву, цієї родзинкою є озеро в центрі міста. Заради цієї штучної водойми місто варто хоча б одного разу відвідати – тут створюється враження, що перебуваєш на маленькому півострові. Останні три роки місто щороку приймає Східноєвропейський кубок з аквабайку. Традиційно це відбувається наприкінці серпня, а точніше у період святкувань від Дня Незалежності до Дня міста (28 серпня). Саме у цьому напрямку – різноманітних водних змагань – Тернопіль може розвиватись. Вважаю, що це хороша та перспективна платформа не тільки для міста, а й для нашої країни. До речі, для бізнесменів на замітку: на жаль, у місті мало хостелів і мотелів. Це великий недолік для туристів, який, на щастя, можна легко виправити», – резюмує Наталія.
Тернопіль – справді дуже «файне місто», як його прозвали у своїй пісні славнозвісні «Брати Гадюкіни». А ще це дуже «зелене» місто, до якого варто втікати з шумних мегаполісів та індустріальних центрів. Серед численних місцевих парків і фонтанів, а особливо біля Тернопільського ставу, надзвичайно затишно. Лавочок для тих, хто захоче поніжитися на сонечку вистачить усім. Тут, прямісінько на лавці, можна навіть зарядити свій ґаджет за допомогою сонячного проміння, адже у Тернопільському міському сквері два місяці тому почало працювати перше в Україні «сонячне дерево», тобто лавочка із сонячними батареями. А ось забудова історичної частини міста в мене асоціюється з Івано-Франківськом. Переконаний, Тернопіль може і повинен приймати якомога більше туристів. Однак для цього необхідна активна промоція міста, як на загальнодержавному, так і, при можливості, на міжнародному рівні.
На що слід робити акцент у плані туризму? Гадаю, Тернополю слід розвивати бренд «міста фестивалів». У цьому напрямку роботи ведуться. Ось вдалося віднайти свіжу статистичну інформацію по нинішніх найвдаліших тернопільських фестивалях, станом на минулий рік: «Протягом 17-19 квітня відбувся мистецький фестиваль «Ї» – захід, який проводиться задля популяризації сучасного українського мистецтва серед молоді, тернополян і гостей міста. Участь у фесті цього року взяли понад 850 осіб, з яких понад 550 – гості з інших міст України. Також протягом 26-28 квітня проходив міжнародний фестиваль духовної пісні «Я там, де є благословення». Участь у ньому взяли понад 1000 осіб, із яких понад 900 – гості з інших міст України, а також із Молдови та Нігерії. Натомість протягом 16-17 травня відбувався фестиваль вуличної їжі «Вуличний ринок», який відвідало понад 2000 гостей. А протягом 3-5 липня організували рок-фестиваль «Файне місто». У ньому взяли участь понад 70 колективів із України, Росії, Білорусі, Грузії, Австралії, Швеції, Австрії, Польщі. Захід відвідали понад 8 000 осіб, із них – 7 тисяч із інших міст України». Як показує досвід, до фестивального Тернополя залюбки їдуть гості, і їх число можна суттєво збільшити завдяки грамотній промоційній політиці міста.
Тернополяни не використали ще й чверті всього потенціалу своєї головної родзинки. Та ідеї, які звучать останнім часом щодо модернізації набережної навколо Тернопільського ставу, дуже імпонують. Йдеться, зокрема, про концепцію яку запропонували під час останнього міжнародного інвестиційного форуму молоді київські архітектори. Йдеться про проект «Ternopil Open Opera» – оперну сцену під відкритим небом, майданчик для проведення мистецьких та розважальних заходів зі сценою на воді та глядацькими трибунами на березі. Костянтин Покотило, автор ідеї, заступник декана архітектурного факультету КНУБА, відзначає: «Ми шукали реалізацію цієї помітності, цієї видимості для інших людей, інших регіонів, України та світу в цілому. Мені здавалося, що Тернопіль трішки затінений культурними регіонами, що навколо, такими як Львів та Івано-Франківськ. Це була спроба пошуку якоїсь оригінальності, що давало б місту своє неповторне обличчя». «Саме культурні та мистецькі проекти у наш час зможуть дати поштовх соціально-економічному розвиткові України», – переконані ініціатори проекту. Завдяки «Ternopil Open Opera» вони намагаються поєднати Тернопільський став, як головний бренд міста, та Соломію Крушельницьку – оперну діву зі світовим іменем, котра навчалась у Тернополі і саме тут почала займатися театральним мистецтвом.
Без сумніву, буду дуже вболівати за інноваційний проект «Ternopil Open Opera». Саме завдяки таким оригінальним ідеям і повинні розвиватися українські міста. Вірю, що тернополянам на пару з винахідливими киянами вийде реалізувати свій задум. Це стане чудовим прикладом не лише для Тернополя, а й для всіх українських міст.
