Великі Гаї уклали угоду про міжбюджетні взаєморозрахунки з Тернополем і фінансово підтримали право дітей відвідувати тернопільські дошкільні заклади на загальних підставах.
Господарський підхід вирішує проблеми
Діти повинні ходити у садочки. Питання ж фінансування має вирішуватися на рівні центральної і місцевої влади. Це відповідає не лише закону України, але й суто відповідальному ставленню представників будь-якої гілки влади до своєї громади. Такий підхід, нарешті, почав перемагати не лише у Тернополі, але й у довколишніх селах та селищах.
Триває процес підписання угод про міжбюджетні взаєморозрахунки за послуги дошкільних навчальних закладів між Тернополем і довколишніми громадами. Угоди передбачають, що з бюджетів довколишніх громад надійдуть кошти до міського бюджету Тернополя передбачені на оплату харчування та перебування дітей з цих громад у садочках нашого міста.
Саме такий механізм передбачили парламентські законодавці, коли ухвалювали так званий «децентралізаційний пакет» законів. З одного боку він дещо розширив надходження до місцевих бюджетів, а з іншого — переклав на них додаткові обов’язки. Зокрема повністю закріпив фінансування дитячих дошкільних закладів. Відтак такі міста, як Тернопіль опинилися перед дилемою: або закривати садочки, або залучати кошти з бюджетів громад, де зареєстровані діти.
8 серпня на черговій сесії міської ради був затверджений договір про міжбюджетний трансферт на 2018 рік між Великогаївською громадою та Тернопільською міською радою. Таким чином, сільська рада передаватиме кошти міському бюджету Тернополя за забезпечення дітям, зареєстрованим у Великих Гаях, освітніх послуг в тернопільських дошкільних навчальних закладах. Говорячи простою мовою, діти з Великих Гаїв будуть відвідувати садочки на загальних підставах. Міський голова Тернополя Сергій Надал повідомив, що такі угоди про трансферти уклали Залозецька та Байковецька громади.
Крім того, на загальних підставах тернопільські садочки відвідують діти-сироти, діти, що перебувають під опікою, діти-інваліди, діти мешканців області, які працюють у комунальних установах, підприємствах, організаціях Тернопільської міської ради і підприємствах, які обслуговують житловий фонд міста, а також приватних підприємців, власників приватних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, які сплачують податки до бюджету міста Тернополя.
Таким чином, знайдено цивілізований і, головне, законний вихід щодо питання фінансування перебування у садочках Тернополя дітей з району. Раніше це коштувало місту майже 2 млн грн на рік. Ці кошти потрібно було десь «вишукувати», знімати з інших важливих статей витрат таких, як ремонти, розвиток, будівництво тих же садочків і відкриття нових груп. Передбачаючи проблему міський голова Тернополя Сергій Надал, ще минулого року запропонував усім довколишнім громадам та району укласти угоди про міжбюджетні трансферти (взаєморозрахунки). Сьогодні можна стверджувати — правильне рішення реалізоване.
Законотворці мають дбати про самодостатність громад
Після того, як поступово ущухли гучні заяви та пустослівні заклики окремих псевдоактивістів та навіть нардепів, можна тверезо осмислити, хто відповідальний за ситуацію з фінансуванням іногородніх дітей, та хто і що зробив для її вирішення.
З однієї сторони ми бачимо розумну позицію міського голови Тернополя, Тернопільської міської ради, Тернопільської районної ради та більшості об’єднаних територіальних громад, котрі вжили заходів, щоб проблема не лягала на плечі батьків. Відтак були укладені угоди. Діти можуть спокійно ходити до садочків.
З іншої — голоси крикунів, зокрема і тих, хто має депутатський мандат та безпосередньо голосував за «децентралізаційний пакет», що обмежилися істерією у ЗМІ та закликами «відновити законні конституційні права». При цьому вони не наводили жодних розрахунків, статистики – скільки дітей ходить у садочки, скільки це коштує. Вони обмежувалися емоційними сюжетами про хлопчика, «який не має місця у садочку». І, безперечно, кожній нормальній людині стає шкода дитини. Проте маємо чітко розділяти пропаганду, бажання перекласти свою безгосподарність на батьків і попіаритись на проблемі людей.
На жаль, в економіці, зокрема місцевій, нічого не працює без закладених коштів. Тернопільська міська рада згідно закону може надавати лише ту кількість послуг, які здатна профінансувати. Тож варто бути пильними.
Що мали б робити відповідальні активісти? Напевно, допомогти місцевим органам самоврядування швидше укласти угоди про міжбюджетні розрахунки. Що мали б робити народні депутати — питання риторичне. Вони мали б ухвалювати такі закони, які б зробили кожну громаду, включно з Тернополем, фінансово самодостатньою. Передати більше надходжень таким чином, щоб вони могли покривати усі видатки. Це досвід Європи, де до 70% бюджету формується і використовується на місцевому рівні. А вирішення проблеми садочків — це приклад, як місцева влада діяла відповідально, а політичні пройдисвіти намагалися пропіаритись за рахунок батьків та ще й заробити політичні дивіденди. Тож, вчимося оцінювати політиків за їхніми ділами, а не лише словами.
Іван Возний
