48 952 — саме стільки, за попередніми підрахунками, тернополян проголосувало за Сергія Надала на виборах міського голови Тернополя, що відбулися 25 жовтня.
60-відсоткова підтримка забезпечила меру повторну перемогу, а містян позбавила необхідності за три тижні знову йти на вибори. Все вирішилося вже у першому турі.
Незважаючи на низьку явку виборців, підтримка Сергія Надала порівняно з виборами 2010 року зросла майже удвічі. Однак мер не поспішає радіти і святкувати — старт опалювального сезону нині його турбує більше, ніж підрахунки ТВК. Міський голова і далі, як і до виборів, живе за напруженим графіком, однак учора, 27 жовтня, таки знайшов хвильку часу і дав ексклюзивне інтерв’ю “НОВІЙ…”, в якому проаналізував виборчу кампанію та заглянув у майбутню роботу нової міської ради. А розпочали ми із запитання, яке задавали у листопаді 2010-го, коли Сергій Надал вперше виграв мерські перегони.
— Пане Сергію, шампанське вже пили?
— Ні, принципово не п’ю, поки не буде офіційного оголошення результатів. Всяке може бути, у цій країні мене вже ніщо не здивує…
— А коли чекаєте остаточних результатів?
— За законом, ТВК має п’ятиденний термін для підрахунку результатів виборів. Наскільки я знаю, учора (понеділок, 26 жовтня, — ред.) вони вже прийняли всі протоколи з мокрими печатками від дільничних комісій, отож, гадаю логічно, комісії нічого не завадить найближчим часом оголосити остаточні результати. Хоча ТВК — структура доволі специфічна, і навряд чи хтось наважиться спрогнозувати характер і темпи її роботи. Крім того, згідно із законом, після оголошення результатів виборів кандидати мають ще п’ять днів на їх оскарження. А затягування цього процесу може негативно позначитися на життєдіяльності міста — підходить кінець року і потрібно формувати й ухвалювати бюджет на новий рік, та й з опалювальним сезоном не варто жартувати. Тому хочеться, щоб ТВК оголосила результати якомога скоріше…
— Уже зрозуміло, що серед мерів усіх обласних центрів України ви показали один з найвищих результатів, можливо, навіть чемпіонський. Очікували на такий результат?
— Ну, ми сподівалися і все робили для того, щоб перемогти вже в першому турі. Яким буде результат — 51%, 59% чи 69% — для нас не було принциповим. Метою була саме перемога в першому турі.
— А що скажете про скандал з бюлетенями за кілька днів до виборів, унаслідок якого Тернопіль зазвучав на державному рівні вкупі з повідомленнями із Маріуполя та інших “гарячих” виборчих точок? Комусь було вигідно кинути таку негативну тінь на наше місто?
— Насамперед хочу наголосити, що вибори у Тернополі завжди відбувалися чесно і прозоро. Ми на кожних виборах показували приклад усій Україні. Так було і цього разу — жодних системних порушень, дільниці були забезпечені всім необхідним, була висока культура виборців, які традиційно спочатку йдуть до церкви, моляться, а потім уже на вибори.
І мені дуже неприємно, що через окремих політиканів, які хотіли створити собі додатковий піар, Тернопіль безпідставно набув негативного іміджу на всеукраїнському рівні. Справді, проводили аналогії навіть з Маріуполем, бо дехто вирішив створити проблему на рівному місці, а потім демонструвати її “успішне вирішення”. Я це розцінюю, як натуральний фарс, маніпуляції, обман людей і маю для цього підстави, адже елементарний аналіз залишає купу запитань без відповіді. Найперше, чому представники “Самопомочі” опинилися в тій друкарні, наробили там “селфі” і лише після того покликали правоохоронців? Інше запитання: чому контрольна комісія ТВК, до якої, до речі, входять представники “Самопомочі”, “Батьківщини”, БПП та Радикальної партії, не проконтролювала знищення зайвих бюлетенів у друкарні? Я щось не розумію: самі не контролюють, а потім самі ж знаходять?! У прокуратурі є такий жарт, що коли порушуєш кримінальну справу, то найголовніше — в підсумку не вийти на самого себе. “Героями” цього жарту і стали представники “Самопомочі” (усміхається, — авт.). І, нарешті, найголовніше — в друкарні були не бюлетені, а просто папірці, адже бюлетенями вони стають лише після того, коли на них є печатка ТВК і підписи членів комісії. Без них надрукуй хоч мільйон бланків — їх все одно неможливо використати. Крім того, всю безглуздість і абсурдність цієї “бюлетеневої справи” продемонструвало так зване “відео з місця події”, на якому демонструвалося, що пачка тих “злочинних бюлетенів” була загорнута в… агітаційну газету ВО “Свобода”. Уявимо неможливе: якби це справді робили ми, то яким треба бути ідіотом, щоб загортати бюлетені у власну виборчу агітацію? Я потім жартував, що тим фабрикантам потрібно було ще підкласти візитку Надала, як колись путінські “казкарі” робили з візиткою Дмитра Яроша…
— Пане Сергію, партія ВО “Свобода”, яку ви представляєте, на цих виборах також здобула високий результат, однак конфігурація політсил у міськраді на відміну від попередньої значно зміниться і у вас вже не буде, так би мовити, конституційної, тобто абсолютної більшості, як раніше. Давайте спробуємо розкласти пасьянс майбутньої ради: з ким будете співпрацювати у першу чергу?
— Передусім відзначу як позитив, що у новій міській раді вже не буде Партії регіонів. Нині туди потраплять лише політичні сили, які декларували патріотичність, демократичність, проєвропейську спрямованість та відданість громаді міста. Ці принципи мають усіх об’єднати. Тепер нашим завданням буде якомога швидше створення більшості у новій міській раді. Гадаю, нам це вдасться, адже серед тих, хто проходить до нової міської ради, багато прагматичних людей, які не будуть займатися політичними гаслами і піаром, а візьмуться за реальні справи. Увійти до більшості ми запропонуємо всім, і з перших же днів роботи нового складу міськради буде зрозуміло, хто хоче займатися роботою, а хто — політиканством…
За моїми даними, попередня конфігурація у міській раді має такий вигляд: 13-14 депутатів від ВО “Свобода”, по сім депутатів матимуть БПП і “Самопоміч”, по чотири — “Народний Контроль”, “Громадянська позиція” та “Батьківщина” і ще двох-трьох — Радикальна партія. На грані проходження також “Солідарність правих сил”, яка у разі подолання 5-відсоткового бар’єру матиме двох депутатів (тоді у якихось політсил кількість депутатів зменшиться).
У цьому списку я не бачу жодної партії, з якою не хотів би співпрацювати. Інша справа, чи в них не прокинуться якісь власні амбіції, бажання безпідставно претендувати на посади заступників міського голови чи членів виконавчого комітету, начальників департаментів… Ось у кого не буде таких “апетитів” та “пріоритетів”, з тими передусім й співпрацюватимемо. Гадаю, більшість ми швидко сформуємо, а решта нехай до нас долучається. А якщо хтось не захоче працювати разом, то нехай сидить збоку, як сиділи “регіонали” всі п’ять років у попередній каденції міськради.
— Цей принцип стосується і “Самопомочі”?
— Звісно, що так. Представники “Самопомочі” — такі ж тернополяни, багато хто з них раніше через власні фірми співпрацював і з підрозділами, і з комунальними підприємствами міської ради. Якщо вони готові й далі спільно працювати, а не лише друкувати замовні статті і ліпити їх на біг-борди, то ласкаво просимо!
—У минулій міськраді було 60 депутатів, а у майбутній буде лише 42. Таке зменшення — благо для міста?
— Однозначно. Це позитив навіть тому, що на останніх сесіях збиралося із 60-ти не більше 40 депутатів. Більше було хіба на початковій і перших трьох сесіях. Отож, очевидно, більше й не треба. Крім того, автоматично зросте вага депутата, він відчуватиме більшу відповідальність.
Разом із тим є й одна дуже серйозна проблема. Деякі округи міста не отримають представництва у новій міськраді. Згідно з новим виборчим законом, навіть якщо кандидат беззаперечно переміг на своєму окрузі, а його політсила не пройшла до міськради, він не стане депутатом. Водночас на інших округах буде по 2-3 депутати. А як бути з тими “безхозними” округами? Поки що незрозуміло…
— Ваш блискучий результат, з одного боку, піднімає планку вимог до вас від людей, які віддали вам свої голоси, а з іншого — зумовлює певну ейфорію і відчуття “зірковості”. Не боїтесь, що ці виклики можуть вас зачепити?
— На “зірковість” я однозначно не страждаю. Якщо вона і була, то за п’ять років роботи вивітрилася і її абсолютно не залишилося. Від цього у мене є надійний імунітет — розуміння глибини всіх нинішніх проблем в Україні і безпосередньо в Тернополі, а також моя особиста скромна роль у намаганні їх вирішити. Я чудово розумію, що весь сьогоднішній позитив, якщо будуть неправильні кроки, швидко обернеться у пропорційний негатив. Дуже переживаю, щоб цього не допустити і не обманути довіру людей. І навіть своїх побратимів-“свободівців”, які брали участь у виборах до міськради, неодноразово застерігав, що не варто обіцяти виконання чогось нереального, адже, якщо не вийде виконати, то це швидко обернеться бумерангом.
— Багато хто позитивні зміни, які відбувалися в місті останнім часом, пов’язував винятково з виборами. І якби ця думка не мусувалася, то у вас, цілком можливо, був би показник близький до того, який нещодавно здобув на чергових президентських виборах у Білорусі Лукашенко. А як буде далі, після виборів? Незважаючи на складну економічну і політичну ситуацію в країні, Тернопіль буде оновлюватися і розвиватися?
— За останні роки ми набрали досить серйозний темп будівельно-ремонтних робіт у місті. Вони триватимуть — і все, що я проанонсував у своїй передвиборчій програмі, взято не зі стелі, а на основі обсягів фінансування 2015 року.
Разом з тим я чудово усвідомлюю, що людська пам’ять — коротка і особливо швидко забуває все добре. Точніше, люди швидко звикають до доброго. Тому в ході виборчої кампанії ми намагалися нагадувати людям про все, що робилося протягом п’ятирічної каденції. Звісно, і цьогоріч зроблено багато, але люди вже не пам’ятають, що кожного року ми також щось робили. Наприклад, першого року ми зробили акценти на набережній ставу, острівці, УД “Перемога” та пам’ятнику Незалежності. Другого року ми ремонтували “вбиті” дороги — порахували, що потрібно 600 млн. грн., але обійшлися 60-ма. Третього року ремонтували фонтани і почали поліпшувати двори, до ремонту яких максимально доклалися на четвертий рік каденції. Тепер ми поставили собі за мету, щоб кожен житловий район мав свою зону відпочинку — бульвари, скверики, спортивні та дитячі майданчики.
У якості відповіді на задане запитання наведу й один приклад. Десь за три-чотири тижні до виборів я робив плановий об’їзд дворів одного з мікрорайонів міста і зустрічався та спілкувався з тернополянами. І от до мене підходить якийсь чоловік і каже: “Ви так стараєтесь… А скажіть правду: все, що нині робите, то такий передвиборчий піар?” Цікавлюся: “А ваш двір коли зробили, в якому році?” Відповідає: “Торік!” — “То хіба ж це перед виборами?” — риторично запитую. І чоловікові стало все зрозуміло…
— А які проекти чекають тернополян уже найближчим часом?
— Можу сказати, що реалізація моєї передвиборчої програми вже почалася. Нині ми презентували систему електронних закупівель, і цей проект реалізується одним із перших в Україні. Крім того, Тернопіль є одним з восьми міст нашої держави, яке запроваджує систему електронних петицій. Відтепер, якщо будь-яка подана до міськради електронна петиція набере 250 підписів, ми змушені будемо винести її на розгляд виконавчого комітету або міської ради. Це — ще один крок до прозорості роботи виконавчого органу та діяльності з використанням сучасних інноваційних підходів.
Щодо благоустрою міста, то, звісно, наближається зима і жодних зовнішніх ремонтів у холодну пору року робити не будемо. Однак вже після виборів встигли поставити ще два спортивні майданчики — у парку “Топільче” та у парку Національного відродження. Крім того, здійснюємо внутрішню реконструкцію першої лікарні і створення на її базі інфекційної лікарні, доводимо до ладу ряд вулиць… А найголовніше для нас нині — забезпечити належне прибирання міста у холодну пору року та надійно провести опалювальний сезон. Ми до нього цілком готові, питання лише в тому, чи зуміє уряд забезпечити нас газом у необхідному обсязі.
— Дякуємо за змістовну й цікаву розмову, ще раз вітаємо з перемогою і бажаємо подальших успіхів!
микола Мартинчук, денис Лучка
