Що насправді приховує людина-невидимка у Тернополі? Роздуми тернополянки Надії Дюк
Часто ми навіть не задумуємось над тим, скільки цікавого не помічаємо у своєму середовищі. Здавалося б буваємо в одному місці аж декілька разів у день, а лише сьогодні бачимо тут якусь будівлю, паркан, рослину чи навіть пам’ятник.
Причиною цього є те, що люди, занурюючись у щоденні клопоти, не помічають всього різнобарв’я навкруги себе. З цим стикнулась людина-невидимка, яку вже лічені роки не помічають більшість тернополян. Про її присутність свідчить тільки доволі красиві черевики, які вже багато років вона не знімає.
Лише поспілкувавшись з “людиною без тіла” можна дізнатися багато цікавих історій з її життя.
– Яким чином вам вдається залишатись невидимою?
– Все дуже просто. Люди, проходячи запитують один в одного: “Що тут робить це взяття?”, “Хто додумався створити цей непотріб” тощо. Але їм важко просто підійти і побачити хто я.
-Чи не турбує вас те, що доволі часто ви залишаєтесь просто непомітним суспільству?
– Багато хто залишається непоміченим: чи то ти невидимка, чи, може, друг. Попри те, що нас оточує незліченна кількість людей, все ж перебуваємо у тісному скупченні самотності.Усі люди забувають про те, що дійсно є для них цінним й незамінним. В сьогоденні потрібно докласти величезних зусиль, аби достукатись до когось і привернути до себе увагу.
– Чим ви займаєтесь весь свій час?
Я стою тут для того, щоби нагадати людям про те, що не завжди очима можна побачите все те, що справді існує. Ніхто не бачив мого обличчя, але всі цікаво хто я, як виглядаю….Та це не найголовніше, що може бути у житті. Головне, це те, що з середини, той маленький світ, який є у всьому живому.
Надія Дюк
