Часто в Тернополі та й, власне, в усій Україні можна побачити на вхідних дверях до закладів, що є громадськими місцями, таблички про обмеження доступу для громадян з дитячими візками. Такі оголошення можна зустріти заходячи до магазину, аптеки, лікарні, тощо.
Який нормативно-правовий акт порушується, коли на вході до громадських об’єктів розміщено таблички «вхід із дитячими візочками заборонено». Яким чином відстояти свої права? – з цими запитаннями ми звернулися до юриста громадської організації «Інформаційно-правовий центр «Права людини» Алли Леонідівни Менько.
– Забороняти вхід з коляскою ніхто не має права, це незаконно, позаяк такі обмеження передбачені не чинним законодавством, а власними статутами, наказами, розпорядженнями, правилами, що є внутрішніми документами і не можуть застосовуватися стосовно громадян, – пояснює Алла Леонідівна. – Заборона входити до громадських закладів із дитячим візком – вимисел керівництва або ж його працівників.
За словами Алли Леонідівни, людину не можуть позбавити права зайти до приміщення, відкритого для відвідування, тільки тому, що вона з дитиною та дитячим візком. Кожен громадянин України має право на вільне пересування, а дитина в колясці сама пересуватися не може, тому її потрібно пропускати всюди разом із коляскою. Однак допускаються деякі обмеження, наприклад, з метою забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту демократичного суспільства, але це лише на підставі закону.
– Якщо обмежується право вільного пересування, то порушується відразу кілька статей Конституції України, – каже Алла Леонідівна, – адже дитина у дитячому візочку також зазнає незаконних обмежень. Так, згідно із ст. 3 КУ людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім того, ст. 24 КУ передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Стаття ж 33 кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантує свободу пересування. Відповідно до п. 2 ст. 5 Сімейного кодексу України «Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство». А згідно із положеннями ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняється дискримінація за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
У випадку порушення та обмеження прав кожна людина має право захисти себе наступним чином:
1) вимагати книгу скарг і пропозицій, де потрібно відобразити суть порушення права з пропозицією надалі усунути такі обмеження;
2) звернутися до відділу справ захисту споживачів;
3) написати скаргу до органів місцевого самоврядування;
4) звернутися до суду.
Якщо вам забороняють зайти до громадського об’єкту, знайте, що охоронець, менеджер, адміністратор чи хто-небудь інший не мають права цього робити.
ПОРАДИ:
- Наголосіть тому, хто вам перешкоджає, що він порушує ваше конституційне право вільно пересуватися і право вашої дитини.
- Якщо ви, на їхню думку, щось порушили, запропонуйте викликати поліцію.
- Вимагайте представити законодавство (документ), на підставі якого вам відмовляють у доступі до приміщення громадського об’єкту та надати копію такого документу для оскарження.
- Вимагайте книгу скарг і пропозицій, щоб залишити в ній відповідний запис з обов’язковою приміткою повідомити вас про прийняте рішення за вашою скаргою.
- Повідомте інформацію про порушення права у вищестоящу організацію, відділ із захисту прав споживачів (якщо це сфера обслуговування споживачів), в поліцію, органи місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 55 Конституції України ви можете звернутись за захистом своїх прав до суду або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
