15 грудня в Україні почали працювати 178 місцевих прокуратур, створених на виконання Закону про прокуратуру від 14 жовтня 2014-го року.
Наказом генпрокурора Віктора Шокіна за рекомендаціями конкурсних комісій наразі призначено 154 керівників місцевих прокуратур. Громадські активісти відразу зазначили, що з нових очільників нема жодного, хто раніше не працював би в органах прокуратури. Відтак напрошується висновок, що оновлення кадрового складу керівників не відбулося і що генеральний прокурор Шокін фактично особисто добирав людей. Це ставить під сумнів усю реформу і вкотре доводить, що від перестановки доданків сума не змінюється. «НОВА…» попросила прокурора Тернопільської області Олександра Мартинюка прокоментувати ситуацію з реформуванням в області.
– Віктор Шокін призначив чотирьох керівників об’єднаних місцевих прокуратур у Тернопільській області – у Тернополі, Кременці, Чорткові та Теребовлі, однак усі вони раніше вже займали керівні посади в структурі прокуратури. Чи можна вважати таке реформування ефективним і чи не ставить це під сумнів всю реформу?
– У нашій країні спостерігається такий парадокс: ми всі вимагаємо результатів від тих державних інститутів, яким апріорі не довіряємо. Кажемо, що в результаті конкурсів на посади місцевих прокурорів приходять «неправильні» люди, що сам конкурс був не таким, яким ми хотіли б його бачити, але при цьому чекаємо на результативну роботу. У Тернопільській області керівниками місцевих прокуратур призначені працівники, які успішно пройшли відбір і за своїми професійними, діловими та моральними якостями, життєвим досвідом здатні виконувати покладені на них обов’язки. Гадаю, результати реформування насамперед полягають не у зміні облич, а в досягненні позитивних зрушень, ефективному виконанні покладених на прокуратуру завдань, у поверненні довіри громадян до силових структур.
– До реформи в Тернопільській області було 17 районних прокуратур і прокуратура м. Тернополя – тепер їх об’єднали в чотири місцевих, відповідно й роботи в новопризначених керівників побільшає. Як вони справлятимуться і які в них будуть обов’язки?
– Обов’язки залишаються незмінними, оскільки як до реформи, так і після неї прокурори повинні забезпечувати на території, що входить до юрисдикції діяльності відповідної прокуратури, вимоги законів та Конституції України. Організація ж роботи буде залежати від кожного зокрема і повинна бути такою, щоб досягти ефективності та результативності, якої очікує від нас суспільство.
– Скільки часу займе весь процес реформування і чи призначені вже на посади заступники керівників та начальники відділів?
– Реформування місцевих прокуратур уже завершено. На посади призначено весь керівний склад, начальників відділів та оперативних працівників, а також державних службовців та службовців. З 15 грудня усі чотири місцеві прокуратури Тернопільської області запрацювали в повному обсязі, як це передбачено Законом про прокуратуру.
– Скільки працівників прокуратур будуть звільнені?
– До реформування у районних прокуратурах області працювали 152 оперативних працівники, з них 52 будуть звільнені. А загалом у законі закладено, що до кінця 2017-го року кількість прокурорських працівників в Україні не повинна перевищувати 10 тисяч.
– Повернемося до питання з добору місцевих прокурорів. Усі вони без винятку – із прокурорської системи. Чому так? Хіба мало справді кваліфікованих кадрів поза системою?
– За досвідом роботи та за професійними навиками фаховий рівень прокурорів, які працюють у системі, значно вищий і це дало їм більше шансів отримати вищі місця у рейтингах за результатами конкурсу. Крім того, суспільство не може чекати на підготовку та навчання керівників прокуратур, адже керівник – це не просто адміністративна посада, ним повинен бути досвідчений фахівець, який вміє організувати роботу відповідно до визначених законом правових засад діяльності органів прокуратури, а також має достатній життєвий досвід і навики роботи саме в системі органів прокуратури.
– Чи можна сказати, що з реформуванням прокуратури зміниться стара система? Як це допоможе у боротьбі з корупцією?
– Змінилася структура органів прокуратури, змінилися підходи та організація роботи, відтак, звичайно, зміниться і система. Новий Закон України «Про прокуратуру» вносить ряд змін щодо організації діяльності, які впливатимуть на результат. Прокуратура позбавляється функції загального нагляду. Повноваження прокуратури у сфері суспільних відносин, не пов’язаних з кримінальним судочинством, обмежуються виключно її можливістю здійснювати дії з представництва інтересів громадянина або держави в суді. Як наслідок, органи прокуратури позбавляються повноважень щодо безпосереднього втручання в діяльність громадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінального провадження.
– Боротьба з корупцією – це вимога часу, але головне – результати цієї боротьби, адже арешти посадовців-хабарників не завжди виливаються в обвинувальні вироки. Навіть після найбільш гучних затримань багатьох випускають під заставу. Чому так?
– Арешти чиновників – це тільки частина роботи. Ми повинні демонструвати, що хвиля пішла, і карають усіх підряд – своїх і чужих. Нині всі особи, обвинувачені у корупційних злочинах, – або засуджені, або провадження стосовно них розглядаються в суді. Наприклад, цього року в області вступили в законну силу вироки щодо п’яти осіб, яких засуджено до реального позбавлення волі, а ще стосовно п’яти такі рішення уже постановлені судом першої інстанції. Щодо звільнення корупціонерів під заставу, то це передбачено нормою Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд визначає розмір застави, після внесення якої особа звільняється з-під варти і вважається такою, щодо якої застосовано запобіжний захід – застава.
– Ви сказали, що в процесі реформування прокуратури зміняться і її функції. І все-таки, чи не вийде так: зміняться люди, структура, а суть залишиться старою?
– Наразі прокуратура – на стадії реформування. Президент подав до ВР України пропозиції щодо внесення змін до Конституції, у тому числі щодо функцій прокуратури, і від прийнятого рішення буде залежати подальша наша діяльність. На жаль, ми досі плекаємо ілюзії, що якщо не працює певний орган влади, то ми маємо створити новий – і ось він уже точно працюватиме, як треба. Мало в якій країні є Антикорупційне бюро і Державне бюро розслідувань, замість них звичайна прокуратура розслідує всі справи і доводить їх до суду, а на нашого антикорупційного прокурора чекали всі світові лідери. Та це може виявитися марною працею, поки ми не зрозуміємо, чого ж ми хочемо і як правоохоронці можуть заслужити довіру людей.
Нові регіональні прокурори: хто вони?
Віталій Михайлович Сідоров призначений керівником Тернопільської місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої охоплює місто Тернопіль, Тернопільський та Зборівський райони.
Олег Романович Рекуш очолив Чортківську місцеву прокуратуру територіальна юрисдикція якої охоплює Чортківський, Борщівський, Гусятинський та Заліщицький райони.
Василь Михайлович Свергун призначений керівником Кременецької місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої охоплює Кременецький, Збаразький, Лановецький, Підволочиський та Шумський райони.
Василь Миронович Лотоцький – керівник Теребовлянської місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої охоплює Теребовлянський, Бережанський, Бучацький, Козівський, Монастириський та Підгаєцький райони.
Замість P.S.: що змінилося?
Отже, реформування місцевих прокуратур завершилося 15 грудня і, як висновок, в оновленій прокуратурі – нуль нових прокурорів. За словами голови «Самооборони Майдану Тернопільщини» Івана Ковалика, генпрокурор і надалі руйнує сподівання про справедливе очищення системи. Реформа перетворилася, у кращому випадку, на просту ротацію кадрів. Прокурор, який роками використовував закон для власного збагачення, не зможе змінитися. Це добре продемонстрували події на Майдані. Тоді прокуратура чітко виконувала замовлення режиму і плювала на закон. Жодна місцева прокуратура публічно не підтримала мітингувальників. Вони не хотіли змін. «Продаючи» справи, обзавелися дорогими машинами та елітними помешканнями. Їх і тепер усе влаштовує, як було, вони не хочуть жодних змін, а лише роблять косметичний ремонт на фасаді старої будівлі, намагаючись ввести в оману і своїх громадян, і світову демократичну спільноту. З іншого боку, такий стан речей цілком влаштовує нинішню владу. Як і попередній режим, вона хоче мати ручну і слухняну прокуратуру. Тому, поки в нас цей президент, цей прем’єр, цей голова парламенту і цей генпрокурор, – принципових змін у реформуванні прокуратури та всієї правоохоронної й судової систем не відбудеться. Для цього в них просто нема ні політичної волі, ні внутрішньої відваги.
Кадрова структура прокуратури
Ірина КОШІЛЬ
