Їздять керівники нашої держави за кордон і все щось свіженьке привозять. Обіцяють мир та перемогу над ненависним агресором, достаток і благоденствіє.

Регулярна театральна процедура робиться для того, щоб вкрай принижений народ не організував нового Майдану. А вогнище протесту може спалахнути від однієї іскри. Влада вже влаштувала провокацію під ВР і розколола суспільство. Глухо відлунює в серцях кривда майданівців, бо їхніх убивць відпущено або й пригріто. А жертви Іловайська і Дебальцевого, для котрих спеціально влаштували бойні? Хоч один із зрадників-генштабістів і генералів, котрі тікали з поля бою, полишивши підлеглих на неминучу загибель, дістав заслужену кару? А вся та “боротьба з корупцією” — хіба не задурювання наївних голів? Бо корупція поселились в найвищих кабінетах і культивується найвищим керівництвом. Україну планомірно перетворюють у державу зла, прихисток для світової мафії. Яка ж роль у цьому нашого президента? Чи працює він на добро України? На жаль і на горе наше, обрало керівництво держави стратегію пошуку точки опори не у своєму народі, а поза межами України. І ось показує оскал у Парижі Путін, усміхається Меркель, розпливається в усмішці Олланд, сяє розчулено Порошенко… Значить, бути біді! Поряд з іловайським і дебальцевським “котлами” Порошенко привіз ще зловісніший — паризький “котел”. Де ж твої сини, Україно, обранці народні? 

Мізерний відсоток українців у Верховній Раді, та й той щовиборів маліє. До того ж і якість наших післанців вимагає кращого. Ще поки в упряжі кандидатів гарцюють та заграють з публікою, справа виглядає більш-менш пристойно. Коли ж всідаються раптово споважнілим сідалом у парламентське крісло, дозволяють собі дати волю прихованим інстинктам і навіть побутовому… хамству. Мабуть, для того, щоб більшими патріотами видаватися? Дуже шкода, але кожного разу свідома Тернопільщина умудряється запхати до парламенту бодай одного ідіота. Двох вихідців з родини Барнів пригрів наш президент — Степана і Олега. Обидва революціонери, обидва нарвані. Голова Тернопільської ОДА — помірно, депутат ВР від “Солідарності” — на рівні агресії. У деяких моментах виглядає потребуючим лікарської опіки і навіть супроводу дужих санітарів. Але то нехай лишиться на совісті виборців Чортківщини та їхніх сусідів. Очевидно, бажаючи скосити усю славу відразу, наш депутат демонструє у Верховній Раді та як спікер від БПП на телеканалах зверхність емоцій над самоконтролем і здоровим глуздом, безкультур’я і дикунство, зневагу до цивілізованої поведінки, ганьблячи Тернопілля перед цивілізованим світом. А ще, очевидно, наш депутат з Нагірянки виховувався у кліматі ненависті до “українського буржуазного націоналізму”, бо підписав статтю, в котрій, крім жовчної злоби, зоологічної люті до патріотів і дикого бажання вислужитись, є хіба що підтекстове прагнення усім противникам Порошенка “набити морду”.

Голова Тернопільської ОДА, котрий вважає себе українським патріотом, обіцяв говорити правду. Тож має можливість заперечити свою причетність до сутності і проштовхування у тернопільських ЗМІ від 2 вересня 2015 р. “Заяви Тернопільської організації Партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” щодо подій під Верховною Радою України 31 серпня”. А в цій заяві без слідства і судового рішення звинувачується “ВО “Свобода”, під чиїм керівництвом відбулося кровопролиття під стінами парламенту”. Якщо приєднати оте “відбулося кровопролиття” до чотирьох загиблих, то винному чи винним доведеться решту життя провести у тюремній камері. І таке жахливе покарання винесли хоч і не безпомильній, але все ж патріотичній “Свободі”, котра єдина має українську національно-державницьку ідеологію.

Якраз того дня, коли ненажерливому Заставному конкуренти повибивали вікна в “прихватизованому” ресторані “Україна”, підбіг до мене на Театральній площі Степан Барна і схвильовано мовив: “Пане Ярославе, всі люди кажуть, що я такий самий революціонер, як Демидась!” І кудись знову побіг, так що навіть не було змоги спростувати зависоку оцінку моєї більш ніж скромної праці. Заради об’єктивності визнаємо, що нинішній голова ОДА справді був організатором важливих політичних акцій і каталізатором громадської активності. Виступав на мітингах і асоціювався з націоналістом. Тому було б дуже сумно, якби молодий рушій українського прогресу заради кар’єри й матеріальних благ відступився від істини і покривджених людей. Гірше того — бездумно підписував циркуляри, що загрожують невинним репресіями. І не треба свої виступи закінчувати аж триразовим “Слава Україні!”, бо від того не стане вона ні славнішою, ні сильнішою. До речі, якщо президент такий добрий, то чому не пригрів ще й третього Барну? Цікаво, чи їх третій брат також займається революційною діяльністю, чи обрав собі якесь інше ремесло? Пораджу також не забувати, що президент вміє сказати по-німецьки не лише “Арбайтен!”, а й “Auf Wiedersehen!”

Як-то декому легко живеться, хоч для того він ні кує, ні меле. Хіба що язиком. Розпочались вибори, і усі претенденти мають біль голови, а декого й швидка нападає. Один лише Пастух стоїть, “мов скеля непорушний”. Ну і що, коли гарантовано програє вибори? Знову на каторгу до ВР піде! До того ж, напевно, Садовий профінансує кампанію і власні мільйончики, “нажиті непосильним трудом”, збережуться у недоторканності. А гроші у керівника “Самопомочі” водяться чималенькі. Ото і буде “Фейковий вояка”, як звуть Пастуха в АТО, черпати з бездонної бочки, котру наповнював голова міста Лева з гопкомпанією. Робили це ретельно і регулярно, налагоджуючи контакти з депутатами, чиновниками, прокурорами, котрі мали гасити кримінальні справи стосовно зловживань і прямого крадійства. Тут і трамвайні оборудки з 26 млн. грн., і “операції” навколо 200 млрд. 177,5 млн. грн., виділених на проведення у Львові Євро’2012, і злітна смуга на летовищі з 1,5 млрд. грн., котра до сьогодні не введена в експлуатацію. Вмів Садовий будувати “повітряні замки”, за що його прозвали “Львівським Мавроді”, прокручував справи з Кернесом і Коломойським, разом з швагром Андрієм Сарахмановичем погрілись на продажі універмагу “На Ринку”. І ще багато-багато цікавого для прокурорів вчинив львівський денді. Коли у захмелілому товаристві один із майбутніх співкамерників підколов голову “Самопомочі”, що той має закороткі штанки, бо, певно, грошей йому не вистачило, підпільний мільярдер похвалився: якби прийшлось “емігрувати” до Варшави, то міг би напхати долярами цілий колійовий вагон. Отож, цицька для Пастуха наготована — смокчи і дякуй Садовому, котрий любить нашого “героя” на рівні “м-м-м-цьом-цьом”. А ще Садовий дуже любив Андрія Немировського, з котрим,  як керівник партії, санкціонував від “Самопомочі” подачу Немировським законопроекту про легалізацію проституції в Україні. Бо з цього, вважають “діячі”, держава матиме великі прибутки. Та ви, мерзотники, поверніть вкрадене, а якщо вже потягло на розпусту, то спершу своїх дружин та дочок поженіть на панель! З “Самопомочі” вже п’ятеро чкурнули, бо то не партія, а збіговисько. Тому, відчуваючи близький крах, майбутній “вождь” галицького сепаратизму посилає “на лови” Пастуха.

По вулицях Тернополя і на околицях розвішані біг-борди з портретом Пастуха і гаслами “Гідний мер”. Ну, що тут скажеш? Видно, працюють ті ж заробітчани, котрі обслуговували похід кандидата до ВР. По-перше: слово “мер”, хоч і значиться у “Великому тлумачному словнику…”, ще не цілком акліматизувалось у нашому політичному бутті — це віяння західних вітрів. Ми ж маємо офіційну посаду “міський голова Тернополя”, на яку претендують кандидати. І в документах Пастуха так записано. По-друге: гасло звучить, як результат довершеної дії, як констатація факту, що трохи наглувато для демократичних виборів. Але іміджмейкери Пастуха вважають, очевидно, наглість другим щастям.

Тепер — про докази тої “гідности”. Уся попередня поведінка засвідчує, що клієнт слабує на манію величі прагненням постійних перескакувань з посади на посаду, з однієї партії в іншу і є відвертим дармоїдом. Утім, нехай краще виборці епітети йому клеять. На біг-борді Пастух ніби сам себе “гідним” титулує, бо нічого іншого, крім його писка, там нема. Зате є широке поле для фантазії виборців: якщо “гідний” виявиться “не гідним” і не потрібним, то як “мер” він просто “вмер”. Видно, Пастухові політтехнологи зле в школі вчилися або й бігали, лобуряки, поза школою. А тим часом військові підказують, що на багатьох фото Пастух тримає автомат із спущеним запобіжником. Так що бережіться, виборці!

Р.S. Усміхнись, зажурений читачу. Кудлатий Бровко, котрий мешкає на вулиці Монюшка, почепив на паркані оголошення: “Я добігаю до огорожі за дві секунди! А ти?”