“Самолюбство, невпевненість, інфантилізм, гординя, психологічна незрілість” – терміни, якими ряснить нова книжка протоієрея Євгена Заплетнюка “Не терпіть свій біль”.
Чи книжку священика я відкрила? Звичайно. Консервативного священика, котрий виконує свою просвітницьку богословську місію, доносячи доступними словами сучасній людині слово Боже.
Людині потрібна людина. Людині потрібна внутрішня сила і внутрішній стержень. Людині потрібна любов. І їй потрібно мати здорову психіку, душу й тіло. Чи можливо це, будучи не християнином? Автор каже, що – ні. І я погоджуюсь із ним.
Чи бачите ви корінь ваших гріхів? А бажаєте? Чи чуєте ви в собі сили признати, що ваше спасіння у ваших руках? А ще щастя у ваших руках? Що щоденні вибори, котрі ви робите, зіткають полотно вашого життя і вирішать участь у цьому світі? А також і в іншому.
Євангеліє – це “Добра звістка” про наше спасіння. Звичано, Христос неодноразово попереджав, що люди відповідатимуть перед Ним за свої вчинки, і це правда. Але правда також у тому, що багатьох людей для праці над собою більше стимулює не страх пекла, а синівська любов до свого Небесного Отця.
прот. Євген Заплетнюк
Пишучи ці слова, чи задумувався автор, наскільки глибоко вони проникають у серце читача та карбуються в ньому? Чуєте, не страх стимулює до праці над собою, а любов. Не терпіти свій біль, а лікувати. Не уникати погляду в себе, а замислитись над своїм буттям. Наївно було б думати, що ваша рана перестане боліти, якщо ви не докладете жодного зусилля для того.
Якщо прийняти, що гріх – то хвороба, а людина уязвлена ним. То священик – то лікар, який по одному знімає бинти з хворих ран, відкриваючи їх самому хворому, даючи змогу побачити їх, оглянути, доглянути і більше ніколи не доводити своє тіло до подібних уязвлень. Чи по-християнському це – терпіти свій біль, плекати свої рани, упиваться горем власних страждань? Звичайно, ні.
Автор розглядає “стандартний гріховний набір” сучасної людини, при цьому не осуджуючи її, а м’яко направляючи погляд на те чи інше питання. Також дає прості поради, як можна гріх розпізнати, уникнути та вилікувати. Знайти правдиву відповідь на своє питання, подолати гординю, признати поразку та прийняти допомогу.
Я люблю вираз: “Весь світ є текст”. Щось у цьому співзвучне із Біблійним: “Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”. Синівська любов до Небесного Отця надихає автора на надзвичайно глибокі, зрілі та правильні тексти. Нехай кожне його слово знайде свого адресата. Я дякую за можливість насолодитись прекрасним текстом, письменникові бажаю невичерпного натхнення та сотні тисяч тиражів
—–
з приводу придбання книги- пишіть в приват автору.
Пост взятий з фейсбук-сторінки Протоієрея Євгена Заплетнюка
