Ще від початку року повідомляли, що цьогоріч українцям уперше доведеться сплатити податок за надлишкові квадратні метри. Це буде нарахування за 2016 рік, зведене в одну суму
Попри те, що ніхто не поспішає віддавати кровно зароблені до державної казни за придбану за свої ж гроші квартиру чи зведений будинок, нині багато хто занепокоєний, щоб не проґавити момент і не погрузнути в податкових боргах. Платіжки мали надіслати власникам житла до 1 липня. В обласній фіскальній службі запевняють, що вже відправили повідомлення мешканцям Тернопільщини, проте кого не запитуємо серед тернополян, ніхто поки що не отримав «листа щастя». А терміни сплати обмежені: сплатити податок потрібно протягом 60 діб після отримання платіжки, водночас раніше повідомляли крайню дату сплати — 28 серпня. За несплату податку передбачений штраф. Якщо платіж не буде внесений протягом 30 днів після кінцевої дати, штраф складатиме 10% від загальної суми, кожні наступні 30 днів зволікання в оплаті — це ще плюс збільшення штрафу на 20%. А у злісних боржників взагалі матимуть право конфісковувати майно. Для багатьох громадян, доведених політикою нинішнього уряду країни до зубожіння, податок на нерухомість стане черговим зашморгом…
За яку нерухомість треба платити?
Українці, котрі мають квартиру понад 60 кв. м чи будинок понад 120 кв. м, зобов’язані будуть сплатити податки за «зайві» квадратні метри. Якщо родина має і будинок, і квартиру, то для неї «нормою» визначено 180 кв. м, все, що більше — «зайве». Якщо у власності сім’ї є ще одна квартира, яку здають в оренду, податок нараховується на всю її площу. Якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній частковій або спільній сумарній власності кількох осіб, то платником податку є кожна з осіб за належну їй частку.
У цьогорічних платіжках будуть вказані податки за минулий рік. Нарахують їх відповідно до мінімальної зарплати в розмірі 1378 грн. (на початок минулого року), ставка податку коливається від 0 до 3% від мінімальної зарплати.
Податковим кодексом України передбачено оподаткування житлових будинків, прибудов до будинків, квартир, кімнат в комуналці, дачних будинків, а також нежитлових приміщень — гаражів, сараїв, погребів, літніх кухонь тощо. Щоправда, більшість місцевих рад вирішили оподатковувати лише житлову нерухомість, а на господарські будівлі встановили нульову плату.
Яка нерухомість не оподатковується?
Не буде цьогоріч оподатковуватися нерухоме майно, що перебуває у державній власності або належить територіальним громадам, нерухомість житлового і нежитлового фонду в межах територій відчуження і обов’язкового відселення, притулки для дітей сімейного типу, нерухомість, якою володіють діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, нерухоме майно дітей-інвалідів, які перебувають під опікою батьків-одинаків, гуртожитки, аварійне або непридатне для проживання житло, нерухоме майно, яке вважається власністю громадських об’єднань громадян із інвалідністю та зареєстроване як їх підприємство, будівлі та споруди сільськогосподарських підприємств, промислового призначення, нерухомість нежитлового фонду, яка використовується для підприємницької діяльності суб’єктами малого і середнього бізнесу, об’єкти нерухомості у власності релігійних організацій, будівлі дошкільних, загальноосвітніх закладів, санаторії та рекреаційні заклади для дітей, центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичної культури і спорту для дітей та інвалідів, комплекси спортивної підготовки для олімпійців і паралімпійців, житло, яке перебуває у власності сімей, де є п’ятеро і більше дітей рідних або прийомних. Керівництво окремого населеного пункту має право доповнювати список об’єктів, які не підлягають оподаткуванню. У Києві, наприклад, податок на житлову нерухомість не зобов’язані платити власники-інваліди, учасники АТО, члени сімей загиблих учасників АТО, члени сімей Героїв Небесної Сотні.
Податки з нерухомості — до місцевих бюджетів
Усі податкові надходження від нерухомості мають осідати в місцевих бюджетах. Власне тому повноваження визначати, яка житлова площа вважається «зайвою» і який податок з неї стягувати, надано місцевим радам. Цьогоріч 1% від «мінімалки» з кожного «зайвого» метра стягуватимуть у Тернополі, Києві, Чернівцях, Луцьку, Ужгороді, Черкасах, Хмельницькому, Полтаві, Херсоні, Чернігові та Миколаєві, 2% — в Одесі, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі та Сумах. Скільки реально доведеться платити за «зайву» нерухомість? Для прикладу, власникові квартири площею 100 кв. м нарахують податки за 40 «зайвих квадратів». Якщо ставка податку складає 1% від «мінімалки», то у платіжці буде вказана сума 551,20 грн. А ось власникам великого житла (понад 300 кв. м для квартир і понад 500 кв. м для будинків) доведеться, окрім податкової ставки, додатково заплатити 25 тис. грн. Так, власникові квартири площею 310 кв. м у Тернополі надійде платіжка на 28 тис. 445 грн. — 25 тис. грн. фіксованої суми і 3445 грн. податку за «зайві» 250 кв. м.
У 2018 році українці сплачуватимуть податки на нерухомість за 2017-ий, і їх сума зросте. Розмір ставки за 2017 рік встановили від 0% до 1,5% від мінімальної зарплати, зменшивши найвищий допустимий показник удвічі, оскільки мінімальна зарплата цьогоріч зросла вдвічі — до 3,2 тис. грн. Скажімо, в Києві ставка за 2017 рік зменшена від 1% до 0,75%, проте за рахунок зростання розміру мінімальної зарплати доведеться платити набагато більше — за 40 «зайвих квадратів» наступного року надійде платіжка 960 грн.
Через борг можуть конфіскувати майно
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та платіжні реквізити власникам житла мають надіслати за місцем так званої податкової адреси (місцем реєстрації). Та, зважаючи на те, що повні дані про нерухомість громадян органам фіскальної служби не так просто зібрати, адже колишні БТІ, які роками збирали таку інформацію і зберігали здебільшого на паперових носіях, навряд чи оперативно передадуть її, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься лише інформація про об’єкти нерухомості з 2013-го року, в платіжках можуть бути суттєві помилки як стосовно площ квартир, суми податку, так і наданої пільги. Отже, власникам нерухомості, які отримають платіжки із сумнівними сумами, доведеться відстояти в чергах у фіскальній службі, аби надати підтверджуючі документи про житло, домогтися перерахунку. А там — і штрафи не за горами. «Завбачливі» законодавці прописали, що в разі несплати податку на нерухомість податковий інспектор може в рахунок боргу накласти на частину майна податкову заставу. Якщо власник не буде сплачувати податок упродовж тривалого часу, майно продадуть за рішенням суду. До того ж за несплату податків передбачена і кримінальна відповідальність (ст. 212 Кримінального кодексу України).
Джерело: НОВА Тернопільська газета
