Тернополянка Анастасія Стандрет продовжує свій проект під назвою “Дружба немає породи”. Сьогодні вона ділиться історією із назвою «Якщо у вас є кішка, ви повертаєтеся не в будинок, а додому» (Пем Браун).
Оля вже 10 років повертається додому, де її своїм лагідним муркотінням зустрічає Ліса. Якось син Олі звернув увагу на жалісне мявчання, коли ж побачив звідки воно лунає, був дуже здивований. Маленьке кошеня ледь знаходило сили, щоб покликати на допомогу після того, як його збила машина. Оля згадує, що коли побачила на порозі сина з кошеням, яке все було вимазане кров’ю і ледь дихало, перше, що подумала “Тепер в цієї кішки є дім”.
Два тижні маленька Ліса не могла самостійно їсти. Оля терпляче годувала її з рук. Найбільше кішці подобалось варене яєчко, яке потрібно було добре подрібнити. Це і залишилось улюбленою їжею Ліси до сьогодні.
Кішка довго адаптувалась і дуже боязко ставилась до людей. Все ж з часом зрозуміла, що тепер вона у безпеці і тепер весело грається мячиком, не дає Олі проходу, поки не отримає свою порцію уваги від господині і насолоджується своїм затишним теплим домом. Оля ж завжди знає, що вдома її чекають і щоразу, дивлячись на Лісу, радіє тій хвилині, коли в її сім’ї з’явився цей клубочок щастя.
#дружбанемаєпороди
Фото: Анастасія Стандрет
Джерело: Анастасія Стандрет
