Перенапруження на роботі, фізичне перевантаження, інформаційне перенасичення, негаразди у сім’ї – усе це негативно позначається на нашому здоров’ї. Звичайно, стрес – це не хвороба, однак він спричиняє або ускладнює багато захворювань. Особливо небезпечні нервові потрясіння для літніх людей, в яких з віком слабшають захисні сили організму. Про те, як зменшити вплив стресу і запобігти розвитку спровокованих ним хвороб та навчитися дистанціюватися від негативу, «НОВА…» запитувала у кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології та соціальної роботи ТНЕУ Тетяни Надвиничної.
– Нині суспільство переживає велике випробування: війна, економічна криза, політичні негаразди… Усе це лавиною негативу сиплеться на людей через мас-медіа. Як відмежовуватися від усього цього?
– Сьогодні практично чи не кожна четверта людина скаржиться на погане самопочуття, внутрішній неспокій, душевну порожнечу, порушений сон, неможливість сконцентруватися на роботі та нагальних справах, на залежність від джерел інформації. Фактично ідеться про хронічний глобальний стрес, що життєво небезпечний. Люди втомлені інформаційним пресингом. Багато хто відмовляється від телевізора (і я вважаю це правильним), бо відчуває загрозу від постійної зливи негативу, що лине з екрана. Відтак я б радила дозувати інформацію, яку отримуєте, обмежте кількість новин, які переглядаєте, намагайтеся уникати тем і розмов про економічну нестабільність, підвищення цін, бо, окрім того, що тільки підвищите внутрішню тривогу, нічого доброго своєму організмові не принесете. Треба розуміти, що до тих ситуацій, на які ми не можемо безпосередньо вплинути, слід ставитися по-філософськи. Відтак замість того, щоб постійно «висіти» у соцмережах, нагромаджуючи усіляку інформацію, краще зустрітися з друзями чи піти на прогулянку до парку.
– Чим небезпечний стрес?
– Від стресу починає страждати серцево-судинна система. А потім за ланцюгом підключаються алергічні реакції, знижується імунітет. Вторинними проявами наслідків стресу можуть бути порушення шлунково-кишкового тракту, млявість і сонливість. А вже відсутність працездатності та бажання щось змінювати є закономірними і очікуваними наслідками стресу. Стрес, навіть нетривалий, чинить істотний вплив на людину.
– А як щодо хронічного стресу?
– Хронічний стрес загрожує відчутними проблемами з усіма системами життєдіяльності організму. У такому стані людину очікує маса проблем – від випадання волосся до порушення сну і травлення. Хронічний стрес небезпечний не тільки своїми типовими проявами – апатією і нервозністю. Це і відсутність працездатності, і схильність до застудних та інфекційних захворювань, і часті проблеми з серцево-судинною системою. Хронічний стрес виявляє в організмі слабке місце й атакує його цілеспрямовано, максимально послаблюючи і порушуючи роботу органу або системи, і чим довший час пошуку та усунення причини хронічного стресу, тим серйознішими і сумнішими можуть бути його наслідки. Цукровий діабет, ішемія, інсульт і пухлини – ось далеко неповний перелік хвороб, до яких може призвести хронічний стрес.
– Розкажіть про цікаві випадки з вашої практики…
– Був у мене пацієнт, який скаржився на постійну сухість у горлі. До яких лікарів тільки не звертався і які ліки не приймав, ніщо не допомагало. Ми почали з ним працювати і, як з’ясувалося, причиною його хвороби було те, що він не вмів виявляти свої емоції, постійно тамував їх. Замість того, щоб виказати усе, що йому не подобається, він мовчав. Після кількох психологічних практик нам вдалося виправити ситуацію і сухість в горлі зникла сама собою. Взагалі-то стрес і негативні емоції мають чіткий психосоматичний взаємозв’язок. Так, цукровий діабет виникає через сильний стрес, ангіна найчастіше вражає тих, хто боїться казати правду і відстоювати власну думку, онкологія – це невисловлена образа, внутрішня незадоволеність життям і обставинами… Таких прикладів можна наводити безліч.
– Що б ви радили, аби стрес не мав такої згубної дії на організм?
– Для того, щоб допомогти організму перемогти стрес і знизити його негативні впливи, необхідне грамотне чергування фізичних навантажень і релаксації. Для цього прекрасно підійдуть прогулянки на свіжому повітрі, плавання, помірна гімнастика… Фізичні навантаження дають змогу підтримувати організм у тонусі, але при цьому вони повинні давати вихід негативним емоціям. Якщо ж ви неправильно розраховуєте допустиму кількість навантажень, то фізична втома лише посилить емоційний стан. У цей складний період не варто ставити собі за мету домогтися якихось вражаючих результатів у спорті. Єдине, на що потрібно бути націленим, – це хороше фізичне самопочуття. Тому звертайте увагу на харчування, відпочинок і навантаження, це змусить організм прокинутися, мобілізуватися і працювати в оптимальному режимі. Ви навчитеся відпочивати і працювати так, щоб не задіювати всі внутрішні резерви і не посилювати стрес, що, в свою чергу, створить додатковий захист.
Оксана СМІЛЬСЬКА, НОВА Тернопільська газета
