20 червня 2016 р. на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розпочала свою роботу літня релігієзнавча школа для молоді під назвою «Міжконфесійні відносини: історія і тенденції сучасних процесів в Україні».
Організація такої школи є пілотним проектом, ініціаторами якого стали керівник «Центру дослідження духовної культури», проф. Елла Бистрицька та вікарій Тернопільсько-Зборівського архиєпархії о. Віталій Козак.В рамках літньої школи, яка відбулася на базі Маріїнського центру «Зарваниця», було передбачено науковий лекторій та круглі столи з обговорення актуальних питань міжконфесійних відносин в Україні, їх історичного розвитку та сьогодення. Лекції читали провідні українські релігієзнавці, богослови, фахівці з питань історії церкви та міжконфесійних взаємин.
На початку занять, у вівторок 21 червня, проф. Елла Бистрицька прочитала для слухачів школи оглядову лекцію «Поширення релігій на території України», де ознайомила аудиторію з історією поширення в нашій країні основних релігійних течій: православ’я, католицизму, іудаїзму, мусульманства, протестантизму, а також деяких менш поширених, але доволі цікавих релігійних віросповідань – таких, наприклад, як буддизм.
Доповідачка використала у своїй лекцій актуальний матеріал із соціологічних досліджень Центру імені Разумкова, навела переконливу аналітику. Центральним меседжем викладеного матеріалу стала теза про те, що Україна є країною поліконфесійною й віротерпимою, де закон про свободу совісті є одним із найдемократичніших у світі. Відтак, маємо розвивати й поглиблювати міжконфесійні відносини в дусі основних цивілізаційних моральних та етичних норм, виявляти актуальні проблеми у їх розвитку й намагатися віднаходити шляхи їх практичного розв’язання.
Доктор східних церковних наук, о. Віталій Козак виголосив доповідь на тему «Особливості підготовки Всеправославного собору у контексті проведення Вселенських соборів». Доповідач проаналізував історію скликання Вселенських соборів у першому тисячолітті, пояснив причини скликання зазначених соборів саме у східній частині Римської імперії, сформулював певні застороги щодо проведення Всеправославного собору у сучасному форматі та висловив сподівання, що скликання такого собору стане тим історичним прецедентом, котрий дасть змогу відновити зазначений форум у сьогоденні, й витворити належну юридичну основу для його скликання, проведення, ухвалення й реалізації актуальних рішень з питань, котрі постали перед Православною Церквою на сучасному історичному етапі.
У четвер, 22 червня, розгорнуту лекцію для слухачів літньої школи прочитав директор Релігійної інформаційної служби України (РІСУ) Тарас Антошевський. Початково тема його лекції була заявлена як «Стереотипи і камені спотикання міжконфесійних стосунків в Україні», проте в процесі роботи доповідь було розширено до аналізу широкого кола поширених релігійних й соціокультурних міфів сучасності, котрі перешкоджають – а іноді й сприяють – формуванню релігійної свідомості суспільства, й розвитку міжконфесійних відносин. У викладі свого матеріалу доповідач торкнувся безпосередньо тем з історії Церкви, котрі висвітлювалися на попередніх лекціях, що сприяло залученню аудиторії до жвавого обговорення й аналізу окреслених проблем. На завершення лекційної частини дня було організовано навчальну дискусію на тему «Єдина Помісна Православна Церква: за і проти». Слухачі отримали змогу висловити свої аргументи стосовно бачення запропонованої проблеми, й обговорити її у форматі жвавої дискусії.
На користь ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви (ЄППЦ) учасники літньої школи наводили такі важливі аргументи, як необхідність національної консолідації, усунення фактору агресивного ідеологічного впливу з боку Московського патріархату, зміцнення й розширення можливостей прогресивного розвитку для українського православ’я. Натомість опоненти наголошували на ризику витворення олігархічної монопольної структури, котра в перспективі може чинити утиски та перешкоджати рівноправній реалізації діяльності інших церков чи релігійних організацій в Україні, а також, з огляду на своє привілейоване становище в державі, допускати певні зловживання чи просто втратити стимули для розвитку.
У підсумку дискусії Т. Антошевський підкреслив значний життєтворчий потенціал ідеї створення ЄППЦ, проте наголосив на тому, що існує низка певних ризиків, котрі потрібно усвідомлювати заради їх усунення чи недопущення в майбутньому.
На завершення лекційного курсу, у п’ятницю 23 червня, заплановано лекцію провідного наукового співробітника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України проф. Віти Титаренко на тему «Міжрелігійний діалог: світовий та український виміри». Лекція супроводжувалася показом мультимедійної презентації і стала своєрідним підсумком опрацьованого слухами літньої школи матеріалу, логічним завершенням лекторію та дала можливість учасникам систематизувати й засвоїти отриману інформацію.
Проф. В. Титаренко розглянула проблеми і перспективи налагодження міжрелігійного діалогу у його різноманітних вимірах: міжконфесійному у рамках однієї релігії, міжрелігійному, у вимірі взаємин між державними і релігійними структурами, у вимірі діалогу між віруючими та невіруючими тощо. Доповідачка навела переконливу статистику світових соціологічних центрів щодо поширення різних релігій у світі та рівню впливу релігійного чиннику на формування особистісного світогляду, а також виклала найновіші дані досліджень Центру Разумкова щодо релігійної ситуації в нашій країні. Було наголошено, що в умовах сучасного суспільно-політичного і культурного розвитку України діалог є стратегічною метою, а не засобом досягнення порозуміння.
20 червня 2016 р. на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розпочала свою роботу літня релігієзнавча школа для молоді під назвою «Міжконфесійні відносини: історія і тенденції сучасних процесів в Україні».
