У селі Мшанець Тернопільського району відкрили пам’ятну дошку Левку Лукасевичу, учаснику бою під Крутами. Про це розповів історик кандидат історичних наук, доцент Петро Гуцал.
За його словами, дійство відвідали близько 80 людей. Це місцеві жителі, представники влади та духовенство:
“Відкриття пам’ятної дошки Левку Лукасевичу – це, без перебільшення, подія Всеукраїнського значення. Бувши 16-річним хлопцем, він поїхав на станцію Крути, брав участь у бою. Був одним із семи наймолодших бійців. Спочатку був у резерві, пізніше підносив боєприпаси, а потім стріляв. Коли бій завершився з першими сутінками, відступив по команді. Вони забрали всіх полеглих і поранених – це дуже поважна річ. Його дідусь жив у Мшанці, Левко часто приїздив сюди, тут він і набирався українського духу, який згодом покликав його в Крути”.
Петро Гуцал каже, згодом Левко Лукасевич емігрував до Праги, був видатним економістом-статистиком. За свої дописи до часопису “Вісті Комбатанта” під криптонімом “Крутянець” був арештований за доносом, але звільнений тільки з уваги на похилий вік і тому, що він не втікав із радянської Праги. Левко Лукасевич був сином лікаря Євмена Лукасевича, міністра охорони здоров’я УНР і посла УНР у Швейцарії.
Історик розповів, в бою під Крутами взяв участь ще один виходець з Тернопільщини, житель Села Горинка Кременецького району Микола Лизогуб:
“Стараннями директора обласного архіву Федора Полянського віднайшли його документ серед списків жителів Горинки. Микола Лизогуб навчався на медичному факультеті в університеті Святого Володимира в Києві. Наприкінці бою він потрапив у полон до більшовиків, а наступного дня був розстріляний. Похований на Аскольдовій могилі серед близько 28 інших учасників бою”.
Нагадаємо, бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути за 130 кілометрів від Києва між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії та українськими курсантами, яких було майже 600, він тривав 5 годин. Близько сотні українських воїнів загинули. Завдяки їм наступ більшовиків на Київ зупинили на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу, в результаті яких підписали Брестський мирний договір. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки.