У Тернополі презентували відеоказку, покликану розповісти про адаптацію у суспільстві дітей з особливими потребами. Цю ж тему обговорили і на круглому столі. Побували там і наші кореспонденти.
«Соловейко з одним крилом» – книга, яка стала настільною в родині Венгриновичів. 12 років тому в сім’ї народився хлопчик і разом з радістю до Венгриновичів одночасно прийшло і неабияке випробування – Лесик народився з ДЦП. Чимало прикладених зусиль, поїздок на лікування в різні реабілітаційні центри, консультації з фахівцями, дали результат – у три роки хлопчик пішов. І хоч фізичний розвиток дитини підтягнули, проблеми зі здоров’ям все ж його не залишили, у хлопчика виявили проблеми із зором, розповідає батько Лесика – Анатолій Венгринович.
АНАТОЛІЙ ВЕНГРИНОВИЧ, батько Олеся Венгриновича
«В нього всього-на-всього є 10% зору, тобто в нього є субатрофія зорових нервів, такий діагноз. Це очі здорові, а уражені ділянки мозку, які відповідають за зір, ну і щодо майбутнього – прогнози невтішні, бо все-таки більше є прогнози, що може бути повністю вся втрата зору, але якщо вертаючись до усіх цих поїздок, одного разу ми були у Львові і зустрілися з відомим таким у Львові дитячим, підлітковим психіатром, лікарем-психотерапевтом – Олег Романчук. Він є автором багатьох книжок і саме цієї казки «Соловейко з одним крилом».
Неодноразово її прочитавши, у сім’ї виникла ідея створити відео-казку, яка б могла своїм глибоким душевним змістом стати корисною і для інших людей та спонукала б не лише надіятись і вірити в краще, але й самим творити добро. Озвучення цієї казки, яке сім’я знайшла в Інтернеті стало своєрідним підґрунтям для подальшого впровадження ідеї. Залучившись підтримкою волонтерів, вчителів та друзів Лесика, Венгриновичам вдалося втілити мрію у життя.
АНАТОЛІЙ ВЕНГРИНОВИЧ, батько Олеся Венгриновича
«Так, як Лесик ходив в школу ремесел на гурток кераміки для того, щоб розвивати моторику в руках і силами Ольги Мельничук, яка є професіоналом цієї справи, яка має набиту руку, були створені головні герої казки. Після того, фактично наш дім перетворився в студію, тобто в домашніх умовах були створені всі декорації і силами наших волонтерів, наших друзів Оксани і Ігоря, і своїми силами ми почали творити відеоверсію цієї казки».
Клопітка робота дала свої плоди, і днями відеоказку «Соловейко з одним крилом» представили на загал у Тернополі. Аби її переглянути, в школі мистецтв, де у шостому класі навчається Лесик, зібралися чимало людей. Відеоробота не залишила байдужими нікого. А сам Лесик розповідає, хоч це і казка, у ній прихований глибокий зміст.
ОЛЕСЬ ВЕНГРИНОВИЧ
«Той соловейко не міг літати, то друзі сестри його допомогли зробити для нього такий кошик з соломи і так він перелетів з допомогою того кошика. І там розказується про те, що не важливо який птах сам, а важливо, яка в нього пісня, як він співає, яка в нього пісня».
Попри те, що здоров’я Лесика підводить, він є доволі активним. Хлопчик успішний у навчанні, має чимало захоплень та мрій. Співає, декламує вірші, захоплюється програмуванням. В майбутньому хоче стати відеоблогером та програмістом.
Своїм прикладом сім’я Венгриновичів показує, що разом, у любові та з підтримкою близьких можна подолати будь-які проблеми, труднощі і негаразди. Потрібно вірити в диво і воно неодмінно станеться з кожним.
