Аналітичний центр «Тексти» спільно з Тернопільською міською радою створив Інтерактивну карту ремонту житлового фонду та шляхо-мостового господарства, які були проведені у місті з 2013 до 2018 року. Це, мабуть, перша в Україні подібна карта, створена на основі відкритих даних
На цій карті тернополяни можуть знайти інформацію про проведені капітальні ремонти у дворах, ремонти міжквартальних проїздів, тротуарів, доріг, а також інформацію щодо проведених робіт з термомодернізації багатоповерхівок.
«Аналітичний центр «Тексти» працює у напрямку журналістики даних та у напрямку допомоги в імплементації політики відкритих даних державним структурам та органам місцевого самоврядування, – пояснює заступник директора ГО «Агенція журналістики даних» Галина Пастух. – Власне, відкриті дані для міст становлять велику цінність, адже вони допомагають приймати ефективні управлінські рішення у своїй роботі, зокрема це дані про транспорт, ЖКГ, освіту, охорону здоров’я тощо. І саме найбільша цінність цих даних – це можливість створювати на основі них електронні сервіси або моніторингові інструменти, як ми створити проект «Ремонти Тернополя», який буде корисний усім мешканцям».
Аналітик ГО «Агенція журналістики даних» Петро Боднар розповідає, що Інтерактивний інструмент у вигляді карти – це візуалізація, яка показує, скільки коштів виділили у Тернополі на той чи інший тип ремонту, а на самій карті можна знайти конкретні точки, де додатково зазначається рік проведення та вартість ремонту, а також назву виконавця. Окрім того, конкретну адресу можна також знайти за допомогою пошукового рядка.
«Ми працюємо над розвитком відкритих даних у Тернополі. Зокрема, ми маємо власний портал відкритих даних, який поступово наповнюємо новою інформацією. І вже сьогодні ми бачимо презентацію сервісу, який створений на основі відкритих даних міста – Інтерактивну карту ремонту житлового фонду та шляхо-мостового господарства, – повідомили у мерії Тернополя. – Цей ресурс ми плануємо доповнити інформацією про проведені ремонт об’єктів благоустрою (скверів, парків тощо), заплановані роботи, а також про ті роботи, які виконують на тепломережах, водомережах або ж які проводять газові служби. Тому будемо доопрацьовувати ці набори даних і, сподіваємося, на створення на їх основі нових сервісів та інструментів».
Нагадаємо, що у Тернополі вже діють багато електронних сервісів відкритих даних.
Нещодавно мерія Тернополя зробила черговий крок у підвищені прозорості, підзвітності та відкритості. Місто запровадило власний Портал відкритих даних http://opendata.te.ua. Тернопіль – одне з небагатьох міст України, де діє Інтерактивна карта реєстру комунального майна. Це один із сервісів для підвищення відкритості влади та зручності користування тернополянами на основі відкритих даних. Інтерактивна карта комунального майна дозволяє будь-якому користувачу знайти інформацію про усе комунальне майно, яке перебуває у власності громади, побачити, ким орендується, яка площа приміщення. Для цього просто треба зайти на офіційний сайт Тернопільської міської ради і у стрічці Головного меню обрати кнопку «Е-сервіси» – далі з випадаючого меню обрати розділ «Інтерактивна карта реєстру комунального майна».
Не менш важливий сервіс – «Реєстр містобудівних умов та обмежень». У громадян є завжди багато запитань про ті чи інші об’єкти – де можна проводити будівництво, а де цей процес заборонений. Саме завдяки Реєстру містобудівних умов та обмежень, тернополяни мають змогу в он-лайн режимі побачити всі містобудівні умови для початку будівельних робіт, а також всі необхідні документи для спорудження об’єктів.
У Тернополі діє автоматизована система електронного документообігу «SX-Government». Понад 450 працівників Тернопільської міської ради отримали доступ до електронних кабінетів користувачів, що є ключовими елементами системи і дозволяють переглядати необхідну робочу документацію, завдання та доручення.
Тернопіль одним з перших приєднався до системи «Відкрите місто», яка дозволяє збирати та аналізувати інформацію про конкретні господарські проблеми і вирішувати їх.
Також у місті створено унікальну систему централізованого відеоспостереження, що включає у свою мережу майже 400 вебкамер, котрі передають зображення в режимі «online». Часто саме ця система дозволяє оперативно реагувати на безпекові відгуки.
Варто підкреслити, що більшість цих проектів запроваджувалися на безкоштовній основі або за співфінансування західних партнерів.
Віра Сотник
