Колектив кафедри української мови та методики її навчання ТДМУ щиро вітає із 85-літтям доктора педагогічних наук, професора Володимира Ярославовича Мельничайка!
Світла, радості, щедрих врожаїв на науковій ниві й довгих років життя Вам, дорогий ювіляре!
Читайте також: Дивовижна та мотивуюча історія про щастя від тернопільського священика
З-під пера професора В. Я. Мельничайка
Ми
Зов галактик шукаєм антенами,
Прокладаєм в безмежжя мости,
А не можемо з власними генами
Хоч якесь розуміння знайти.
Ми слов’яни, чи, може, моголи ми?
Вже – панове? Ще – товариші?
Пояснила б фантомними болями
Ампутована частка душі!
Але болів таких ми не знаємо –
Потонули в багні забуття…
Тому голі й голодні блукаємо
По задвірках бенкету життя.
Роки летять
Вас, молодих, в прийдешнє манить світ,
Вам не збагнути всю трагікомічність
Того, що, маючи запас в півсотні літ,
Складаєм плани, ніби ми – на вічність.
А я вже знаю, як літа летять
В якусь страшну бездонність невідому;
Мені ж було – недавно! – двадцять п’ять,
Всього якогось півстоліття тому…
