За словами захисника, його найважчий бій відбувся поблизу села Гряниківка, на Харківщині. Тоді, попри кількісну та артилерійську перевагу, українським воїнам вдалося знищити значні сили противника.
“До мене в підрозділ всіх нових молодих хлопців з Тернополя відправили. Я був один з ними, який трохи мав бойового досвіду. В мене було найбільше переживання, як вони себе поведуть в цьому бою. Я більше переживав, які наслідки з того всього можуть бути. Але коли вибіг, перший вальнув з гранатомета, не встигаю обернутися, як підбігає другий також з гранатометом. Той дроном злітає. Такий адреналін”, – пригадує військовослужбовець.
Командир каже: для нього найщасливіші моменти на війні – це коли всі побратими після виконання завдання повертаються живими й без травм.
Не приховує, що дуже сумує за сім’єю та за рідним Тернополем.
Детальніше – в сюжеті “Суспільного”.
