Під час війни основні видатки повинні спрямовуватись на армію, але якщо держава перестане вкладати в освіту громадян, армія буде не потрібна. Адже загибель держави починається в думках її громадян.
Поряд з необхідністю реформ у системі освіти ми все частіше чуємо про скорочення державних видатків на освіту. У розвинутих державах бути педагогом престижно, оскільки держава гарантує високий соціальний статус вчителя та хорошу заробітну плату.
В Україні ж навпаки: держава почала бити на сполох через зменшення кількості охочих навчатися на технічних спеціальностях та різкого погіршення знань молоді з математики, фізики, хімії. Звідки може взятися освічений учень, якщо вчитися в педагогічні навчальні заклади йдуть слабші випускники, якщо для кращих випускників університету робота у вищих навчальних закладах – це скоріше хобі. А для заробітку вони змушені займатися іншим. Коли постає питання вибору: працювати в освіті й не мати можливості достойно забезпечити сім’ю або піти працювати в приватні структури за високу заробітну платню, більшість обирає друге. Ті ж, що залишаються в освіті, змушені розриватися між “хобі” та додатковими заробітками.
Доки в Україні професія вчителя не стане престижною та високооплачуваною, доти ми й не будемо мати хорошої освіти.
“Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики” Отто фон Бісмарк
Попри вимоги суспільства переглянути освітню політику, ми бачимо нові тривожні сигнали. Міністерство фінансів України довело граничні показники фінансування Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, які передбачають значне зменшення фінансування. Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на засіданні 7 вересня 2016 р. інформував, що заплановані на 2017 р. обсяги видатків на Міністерство освіти і науки України у порівнянні з 2016 роком зменшено на 24,8 %.
Крім того, передбачено зменшення обсягів державного замовлення на підготовку магістрів та бакалаврів, відсутні видатки на забезпечення діяльності професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, на 80% скорочені видатки на виплату стипендій, планується здійснити вилучення клініки медичної академії наук та лікарні для вчених НАН України зі сфери управління відповідних наукових установ.
За показниками Міністерства фінансів України потреби Міністерства освіти і науки України задовольняються на 53,1%, а мінімальні потреби Національної академії наук України та галузевих академій наук на 49,7 %.
Якщо буде й далі так продовжуватися, освіта в Україні буде просто знищена, а ми знову скотимося у темні часи невігластва.
Володимир Брославський, освітній портал “Академія”
