В Тернопільській області епідемічна ситуація з лептоспірозу залишається нестійкою. Рівень захворюваності населення області є стабільно високим і перевищує середні державні показники.
Як повідомляє “Погляд“, щорічно реєструються спорадичні випадки захворювання серед людей: 2018 рік – 16 випадків, 2017 рік – 4 випадки, 2016 рік – 10 випадків, 2015 рік – 11 випадків, 2014 рік – 35 випадків.
За 9 місяців 2019 року вже зареєстровано 15 випадків лептоспірозу в жителів Борщівського, Збаразького, Кременецького, Підволочиського (в т.ч. у дитини 2004 р.н.), Підгаєцького, Теребовлянського, Чортківського районів та м.Тернополя. На жаль, з них два випадки – летальні.
За результатами епідрозслідування, умовами, які сприяли зараженню є ведення домашнього господарства, догляд за сільськогосподарськими тваринами без засобів захисту при наявності мишовидних гризунів, прямий контакт з гризунами, купання та риболовля у місцевих відкритих водоймах.
Показник лабораторно підтверджених випадків лептоспірозу в 2019 році по області складає 86,7%. Етіологічна структура представлена лептоспірами 6 серогруп.
За 9 місяців 2019 року в лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» з діагностичною метою обстежено 68 осіб. Зокрема, це хворі з первинним діагнозом: лептоспіроз, лихоманка нез’ясованого ґенезу та особи, в анамнезі яких – покус чи інше пошкодження шкіри мишовидними гризунами.
Всього з початку року зареєстровано 36 випадків покусів населення мишовидними гризунами (сірими пацюками, мишами, хом’яками). Згідно проведеного аналізу, встановлено, що 60% вогнищ лептоспірозу заселено гризунами. З метою оцінки епізоотичної ситуації, за 9 місяців 2019 року досліджено на лептоспіроз 155 дрібних ссавців: при бактеріоскопічному дослідженні отримано 37 позитивних результатів, при серологічному дослідженні мишовидних гризунів виявлено 20 серопозитивних знахідок (антитіла до лептоспір 5 серогруп).
Як відомо, мишовидні гризуни – найбільш чисельний вид ссавців. Вони завдають значних економічних збитків у побуті, сільському господарстві та інших сферах діяльності людини. Несуть небезпеку для здоров’я людей і тварин: являються джерелами та носіями збудників багатьох інфекційних захворювань, таких як лептоспіроз, туляремія, чума, сказ, лістеріоз, ієрсініоз, псевдотуберкульоз, Лайм-бореліоз, рикетсіози та ін. Основним методом боротьби з мишовидними гризунами є систематичне проведення дератизації хімічним чи механічним способом.
Враховуючи біологічні властивості гризунів, ці роботи потрібно здійснювати у певні періоди року. Зараз триває облаштування гризунами своїх нір та масове заселення побутових й жилих приміщень, тому проведення дератизаційних заходів є доцільним впродовж жовтня – першої половини листопада.
