Для мене трагічне те, що відбувається в Тернополі в контексті виборів. Я не знаю, хто буде переможцем, але я знаю точно, хто вже програв.
Програли тернополяни. В Тернополі проживає 93- 97% українців, завдяки виборчим технологіям, які взяли за основу більшість кандидатів, частина тернополян зараз ненавидить іншу частину тернополян, в яких є інакші погляди та інші думки. І люди замість того, щоб висловлювати свою думку, мати якісь симпатії, або оцінювати на власний розсуд чиюсь діяльність, вони ненавидять одні інших, бо вони мають інші погляди.
Це найстрашніша поразка для України. Це те, що якраз ворогам потрібно – зробити такий розбрат. Зараз цей розбрат відбувається в Тернополі. Аж боляче, бо я спілкуюсь зі своїми друзями і своїми знайомими, це адекватні люди, це люди з освітою, але вони стільки негативу отримали і так негативно ставляться до інакомислячих людей… Мені здається, що таке поняття на цих виборах, як толерантність, пропало.
Це дуже страшно, бо незалежно від того, хто стане мером, тернополяни житимуть в одному Тернополі, вони бачитимуть один одного на вулицях, в транспорті. Ми не будемо жити з мером, ми будемо жити один з одним. Не можна було піддаватись цим маніпуляціям. З того всього, що зараз використовують кандидати, мені сумно.
Я не стидаюсь і не боюсь сказати про свій вибір, я привик в житті відповідати за свої вчинки. Я не збираюсь нікого агітувати, але я можу сказати, чому буду голосувати за міського голову Сергія Надала.
Його виборча технологія була найбільш чистою і чесною. Хай мене осуджують всі охочі і скажуть, що це не так, але методи, які використовували інші, мені дуже не сподобались. Це одна причина. Дійсний голова використовував методи, які базувались не на бруді, а на позитивних речах. Можна критикувати за кількість бордів, можна критикувати за рекламу, але вона принаймні несе позитив, і не несе брехні, це мені імпонувало.
Інша причина, можливо, навіть вагоміша. Для мене, людини, яка займається вихованням і працює з молоддю, дуже важливо, щоб я мав особистий контакт з людьми, які можуть вирішувати питання освіти та спорту. Дійсний голова міста завжди йшов на контакт, він знає моє ім’я, не було такого разу, щоб він не піднімав трубку і не вислуховував. Це мене влаштовує, як людину, яка займається громадською діяльністю. Я ставлюсь з повагою до людей, до яких не треба дзвонити через зв’язки чи через посередників виходити на зв’язок. Попасти в кабінет мера, якщо ти нормальна людина зі здоровим глуздом, в Тернополі не є проблемою. Мене це влаштовує, він відкритий для роботи.
Якщо є якісь питання, навіть критичні, йому їх можна висловлювати. Жодного разу, коли говорились критичні зауваги, він не образився і не переставав спілкуватись. Керівник міста знає, хто таких Валерій Чоботар. Якщо я звертаюсь з якимись проханнями, він завжди підніме трубку. В спортивній діяльності і в освітній, за період його роботи, в нас не виникало жодних питань. Якщо якісь ситуації виникали, то нам допомагали вирішувати. Це були не особисті питання пробивань чи лобіювань, а звичайні громадські речі – змагання, виїзд дітей на таборування. Нам завжди йшли на зустріч. Я не можу не поважати цю людину. Є багато людей, які йдуть на вибори і яких я поважаю так само, але між нами нема таких тісних стосунків і вони їх не шукали.
Ми вибираємо владу на два роки. Щоб оволодіти системою, треба мінімум три роки. Я не думаю, що за два роки хтось новий може щось дуже зробити. А тернополян я закликаю послухатись здорового глузду і совісті. Будьте впевнені, що не дивлячись на те, за кого ви віддали свій голос, ви повинні мати можливість прийти і спитати, якщо вам щось не подобається. Я маю таку можливість зараз, прийти, спитати, що як і чому, і отримати відповідь. Я думаю, якщо людина має таку впевненість і знає, що її голос несе якийсь вплив, то вона повинна цим користуватись.
Джерело: Доба
