Якщо театр починається з вішалки, то село… з автобусної зупинки. Адже зупинка — це не просто три стіни з дашком обабіч дороги, де чекають на транспорт чи ховаються від негоди, а «обличчя» села.
Ще донедавна автобусна зупинка у селі Жуків Бережанського району враження справляла, м’яко кажучи, гнітюче. Обдерті полущені стіни, «рогаті» пасажири, руйнація і занепад… А нині там справжнє диво — невеличка історія, «розказана» фарбами і натхненням…
Кілька небайдужих активістів, десять днів роботи, 15 банок фарби — і зупинка «ожила», загравши новими барвами. Тепер сюди приходять подивитись, насолодитись чи просто зробити фото на пам’ять. Бо ж знимкувати є що: замість обшарпаних стін — колоритний малюнок в оточенні стилізованого петриківського розпису.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
