Відбулася урочиста академія з нагоди 20-річчя створення Історико-меморіального музею політичних в’язнів, шо на вулиці Коперника, 1 у Тернополі. У заході взяли участь працівники музею, учасники УПА, політичні в’язні, постраждалі від репресій, науковці, громадськість, представники обласної державної адміністрації та обласної ради.
«З покон віків кращі сини та дочки України завжди саможертовно боролися за її волю та відродження самостійності. І сьогодні, завдяки роботі музею, ми маємо унікальну можливість відновлювати історичну пам’ять та справедливість. Тут зібрані експонати та матеріали, які розповідають про національно-визвольну боротьбу українського народу. За всі 20 років його функціонування працівники зробили вагомий внесок щодо популяризації історичних надбань. Завдяки цій праці формується свідомість нового покоління. Бажаю натхнення для втілення ідей та можливостей для розвитку», — зазначив начальник управління культури Тернопільської облдержадміністрації Григорій Шергей.
- Читайте також: У Тернополі відремонтують вулицю Чорновола
Оглянувши експозицію музею, відвідувачі здійснюють своєрідний екскурс у героїчне минуле нашого народу. До слова, перший і один із найбільших в Україні «Історико-меморіальний музей політичних в’язнів» розташований у підвальних приміщеннях колишньої радянської спецслужби НКВС, НКДБ, МДБ, КДБ (1944-1986 рр.). Його засновниками стали Тернопільський обласний краєзнавчий музей, Інститут національного відродження України та Тернопільська обласна організація Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.
Довідково:
Фондові матеріали музею та його експозиція розміщені у 28 камерах підземелля, в яких озвірілі енкаведисти чинили інквізиційні знущання над тисячами українських патріотів.
Кожен експонат, як штрих, доповнює панораму багатовікової боротьби українського народу проти чужоземних поневолювачів. Вагомий внесок поклали на вівтар визвольних змагань і вихідці із Тернопільщини, зокрема, мученик більшовицьких концтаборів, патріарх Української греко-католицької церкви Йосип Сліпий, визначний діяч ОУН, командир УПА “Північ” полковник Дмитро Клячківський “Клим Савур”, командир військової округи №3 УПА “Захід” – “Лисоня” Омелян Польовий “Остап”, провідник ОУН Закерзонського краю Ярослав Старух “Стяг”, керівник Українського Червоного Хреста Катерина Зарицька, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича — Галина Дидик та багато інших відомих та невідомих борців, які продовжили славні традиції Січового стрілецтва, героїв Крут, Базару і Холодного Яру. На стендах музею подано їхні фотографії та біографії, а також архівні документи.
Експонати широко висвітлюють нещадне нищення нашого народу радянською репресивною системою. Не можна спокійно сприймати музейні матеріали експозиції “Голгофа українського народу”, які розповідають про голодомори в Україні, політичні репресії 1920-1950-их років, а також про розстріли в урочищі Сандормох, де 1937 року більшовики стратили цвіт талановитої української інтелігенції, серед них і наших земляків: славнозвісного режисера Леся Курбаса, великого вченого Степана Рудницького та інших..
Відвідувачі мають можливість детально ознайомитись із матеріалами про боротьбу Української Повстанської Армії проти німецьких та більшовицьких окупантів, макетами постанськох криївок, реконструйованою зброєю та уніформою, особистими речами політв’язнів, зокрема картинами та серветками, які вишивались в таборах риб’ячими кістками.
Окреме місце займають два унікальні експонати, що знаходяться у фондах музею — це копія посмертної маски Голови ОУН — Степана Андрійовича Бандери, а також оригінал бронежилета Провідника ОУН — Ярослава Стецька.
Чільне місце в експозиції відведено шестидесятникам та наступним поколінням із усієї України, які продовжили новий етап боротьби за нашу державність. Чимало з них — протягом 1945-1986 років пройшли через слідчий ізолятор Тернопільського КДБ. Вже стало традицією членів Спілки Української Молоді в Україні та інших молодіжних громадських організацій з багатьох областей нашої держави щороку, в січневі та жовтневі дні, перебувати впродовж доби у камерах колишньої катівні, вшановуючи пам’ять героїв. В одному з підземних казематів освячено каплицю, в якій проводять відправи і поминають імена загиблих у комуністичній неволі.
