Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком від 1 січня 2016 року становить 1074 грн.
Люди скаржаться, що долар та євро постійно зростають, ціни майже на всі товари і послуги збільшуються і нинішньої пенсії на прожиття навіть близько не вистачає. Тернополяни кажуть, що владі давно пора над цим задуматися і збільшити доходи громадян.
Тернополянин Петро Сич каже, що аби пенсіонеру жилося добре, треба йому платити хоча би 5 тисяч гривень. «Я пішов на ринок, купив масла, яке викинули зі споживчого кошика, купив хліба, рибу, олію, по кілограму рису, гречки, цукру, сиру і четвертини пенсії нема. А комунальні послуги нині дорогі й за них приходиться віддавати велику частину моєї мізерної пенсії. А ще у мене є діти і двоє онучок, мої онучки завжди чекають, щоб дідусь щось смачненьке їм приніс, чимось пригостив, та й дітям хочеться допомогти, але про це й годі говорити. Для того, щоб оплачувати комунальні, нормально харчуватися, щоб вистачало на миючі засоби і засоби гігієни і на найнеобхідніші побутові речі, треба мати хоча б 5 тисяч гривень на місяць. А з нинішньою пенсією – ледве виживаємо».
Пенсіонерка Лідія Корольчук вважає, що для того, аби пенсії підняли – треба, щоб влада хоча б день пожила так, як живе простий українець: «Хай би спробували поїсти те, що їмо ми на наші пенсії, я не можу собі дозволити купити масла, тому купляю маргарин, я не можу дозволити собі купити якісну «Рублену» ковбасу, тому купляю дешеву «Лікарську», яка далеко не завжди якісна, я не можу дозволити собі придбати новий одяг, тому купляю вбрання на «гумунітарці». А знаєте чому? – тому що більшість грошей плачу за електроенергію, воду, опалення, газ і так далі. А на прожиття майже не залишається. Мінімальну пенсію однозначно треба збільшити, хоча б до 4 тисяч гривень».
А пенсіонер Степан Вітвійчук жаліється, що майже всю пенсію тратить на ліки: «Я хворію, серйозно хворію, живу сам і можу розраховувати тільки на власну пенсію. А ліки нині дорогі, особливо коли пройдешся по різних аптеках – ціни всюди різні, тому мені приходиться добре пройтися Тернополем, щоб знайти найдешевші медикаменти. На лікування я трачу майже всю пенсію, тому я нині серед боржників за комунальні послуги. Як далі виживати – не знаю. Щоб я мав і на ліки, і на комунальні і на продукти харчування – треба хоча б 6 тисяч гривень пенсії. Хотілося би, щоб та наша влада хоч трохи зважала на простий народ, бо чим далі – тим гірше».
