“Дружба немає породи”- унікальний проект тернополянки, яка розповідає про дивовижні долі людей та безпритульних собак.
“Ми зіткані із тканини наших снів”, так писав Шекспір і я вкотре переконуюсь у цьому, слухаючи історію про те, як здійснився сон і в той же час мрія Ніки:
“Снився мені цілий рік білий пес, мені це не давало спокою і я почала шукати в інтернеті, шо ж то за такий пес може бути. Натрапляла на різні дорогі породи білосніжних собак, але це було все не те.
Якось випадково знайшла оголошення, що в добрі руки віддається собака і в мене аж серце завмерло – це був саме він, хто так часто снився і кого я так довго шукала, простий безпородний білий пес, він знаходився аж у Донецьку в приватному притулку ПІФ. Тоді була ще зима і я дуже хворіла та все ж таки зібралась і поїхала. Коли потрапила на територію притулку, побачила дуже багато собак, але саме він до мене прибіг.
Таке відчуття, наче собака знав, що я за ним приїхала. Його історія трішки сумна, адже його знайшли ше цуценям, прив’язаним до паркана і забитим до півсмерті. Волонтери його виходили, але душевна травма в нього залишилась і він виріс великим боягузом. Мене це не налякало, хоч це був перший в моєму житті пес.
Почала цікавитись собачою психологією і займатись його вихованням. Спочатку його звали Біляш а тепер він Кефір. Я ні на мить не пожаліла що його взяла. Ось він в мене вже п’ять років і більше трьох років активно допомагає мені з реабілітацією інших безпритульних собак. Терпляче приймає всіх гостей мого міні-притулку і разом з ними насолоджується прогулянками чарівним лісом.”
Так от втілилась в життя мрія цуценя, яке було покинуте на самоті взимку. Можливо і йому снився чудовий сон про люблячу господиню, який тепер здійснився. А що сниться Вам? :)
#дружбанемаєпороди
Фото та історія: Анастасія Стандрет