Музиканти української групи «Бумбокс» завітали до Тернополя в рамках другої частини туру «Таємний код: Рубікон».
Сьома студійна платівка колективу, записана в Україні, Франції та США складається з двох частин: перша – «Таємний код» – вийшла ще у вересні минулого року, а друга – «Рубікон» – через три місяці, у грудні.
«Таємний код», тому що в альбомі достатньо запозичень в інших гуртів і музикантів, згадок різних однієї з хвиль української музики. Рубікон, тому що довелося перелаштувати і знайти абсолютно нові актуальні сенси існування цієї команди як такої. Це мій особистий рубікон, і там заховано таємний код, важливий для тих людей, які цей альбом написали й записали. Ми ж розуміємо, що таке рубікон? Це коли фактично довелося порушити закон, воювати з самим собою. Там вже або пан, або пропав. В принципі, зроби або помри — можна назвати платівку. Але мені захотілося назвати «Таємний код: Рубікон». Для мене це був рубікон багато в чому. В особистому житті, в творчості, в нових горизонтах — студійних, концертних. Збільшився склад, стрімко зростав організм під назвою «Бумбокс», – розповів Андрій Хливнюк у Тернополі.
Нагадаємо, колектив покинули гітаристи Андрій «Муха» Самойло, басист Денис Левченко, а також звукоінженер гурту Ігор Мельник. Їх замінили гітаристи Дмитро Кувалін, Олег Аджибаєв та бас-гітаристка Інна Невойт, яка стала першою жінкою у складі гурту, що проіснував уже 15 років.
Андрій Хливнюк зазначив й про те, як пишуться тексти. «Сідаю на стільця, беру ручку і пишу, витягаю словник та перевіряю», – сказав він.
Розповів Хливнюк і про написання пісні «Плющ». «Це звернення Лесі Українки до її коханого. Просто перекладене на сьогодні. Але чому воно не було б зверненням навпаки – чоловіка до жінки? Цей вірш, як на мене, не має статі. Метафори, які там використані, що стали класичними в світовій поезії, до такого не так легко дострибнеш. А в наш час чи багато знайдеться людей, які отримували це вже не в листах, а в, можливо, смс, такі вірші? Думаю, що ні. Популяризуючи це, є шанс, що якась кількість людей побачить себе і отримають недоотримане. В тому числі я», – озвучив лідер «Бумбоксу».
Не оминув Андрій Хливнюк і теми Чілдрен Кінофесту-2020.
«Скільки я себе пам’ятаю, любив кіно і мультики. Любив їх малим у кінотеатрах і терпів, коли закінчаться новини по тв. Вважаю себе кіноманом і, водночас, зовсім не знаюсь на кіно. Єдине, що я знаю напевне – стрічки й книжки з мого дитинства зробили мене тим, хто я є. Саме тому я маю за честь підтримати цю чудову ініціативу! Не зупиняйтесь ніколи: «маленькі ми» чекають на це чудо, і відчайдушно хочуть натхнення, сміху, сліз і просто кольорового щастя під назвою – кіно», – коментує свою участь у фестивалі Андрій Хливнюк.
Щодо публічності лідер «Бумбоксу» зазначив: «публічність – це вже політика, вибір завжди між злодієм і вбивцею. Якщо ви вірите в когось дуже сильно, то підтримуйте, якщо тільки задля грошей, то не варто, у нас це вважається музичною проституцією».
Під час концерту в ПК «Березіль» люди не могли всидіти на місці, танцювали і підспівували кожній пісні, зал вибухав шаленими оплесками та вигуками «Браво», а «Бумбокс» кайфував і насолоджувався разом із слухачами.
