Українці починають забувати це слово із притаманним тільки йому підтекстом. «Сім’я». Про неї згадують тільки тоді, коли на екранах вкотре покажуть фільм про італійську “коза ностру” чи американських гангстерів, або мигне Янукович чи хтось із його найближчого оточення.
Тим часом нині, після другого Майдану, в серці українського П’ємонту успішно функціонує аналог моделі родинно-бізнесових стосунків. Створив його очільник Львова і політичного проекту “Самопоміч” Андрій Садовий. Якщо простежити, хто пильнує “золоті жили” міського бюджету, там сторонніх людей не знайдете. Кум, сват, товариш, вуйко, стрийко — уся ця гама родинно-дружніх стосунків поголовно представлена у Львівській мерії.
…2006 рік, святкування 750-ої річниці міста Лева. Головою громадської організації “Дирекція з організації святкування 750-річчя міста Львова” стала Ксенія Курилишин. Всі кошти, виділені на організацію дефіляди, пройшли через її руки. І зрозуміло, звідки в Садового така довіра до цієї пані Ксенії. Вона — давня подруга та кума львівського мера, до того ж у свій час працювала керівником медіа Садового: ЗАТ “Видавнича група “Поступ”, відділу реклами та промоції
МК ТРК “ICTV”.
А рідний чоловік цієї пані Ксенії — Олексій Курилишин — через АТЗТ “Універмаг “На Ринку” у 2013 році купив так званий “Старий ЦУМ” за заниженою вартістю — близько 3 500 гривень за квадратний метр, тоді як вартість нерухомості в історичній частині Львова коштувала не менше 5 тисяч доларів за квадратний метр! Львів через цю “оборудку” недоотримав майже 70 мільйонів гривень. Але чого не зробиш для “Сім’ї”!..
До речі, в експертів, які проводили оцінку вартості цієї споруди, мало би виникнути багато запитань до мера та покупця. Але не виникло. А чому? Причина проста — цю оцінку проводили в ПП “Львівська експертно-консультаційна служба”, директором і власником якої є Андрій – Іван Сарахманевич — чоловік рідної сестри Садового, тобто швагро.
Ще один кум Андрія Садового — Петро Соболь — є засновником та власником низки підприємств у Львові, зокрема, ТзОВ “Арт Глорія”, ресторан “Шекспір”, ПП “Дорожні технології” КС та інших. Його раніше викрили у розкраданні коштів гранту Німеччини під гарантії Львівської міськради на суму понад 200 тисяч гривень, виділених на облаштування велодоріжки на вулиці Липинського. Справу навіть скерували до суду.
Наступний кум львівського мера — Андрій Федоренко — за бюджетні кошти здійснював через “Львівелектротранс” закупівлю 22 трамвайних вагонів іноземного виробництва для міста на загальну суму понад 10,5 мільйона гривень. Як дослідила тоді газета “Ратуша”, упродовж 2007–2008 років із бюджету розвитку Львова ЛКП “Львівелектротранс” отримало 10 млн. 550 тис. грн. на закупівлю трамваїв. Переможцем торгів визнали ТзОВ “Сармат”, яким керував засновник і директор, він же кум Садового Андрій Федоренко. З ним 5 жовтня 2007 року уклали угоду про постачання, а вже 21 грудня призначили його директором… ЛКП “Львівелектротранс”. Через чотири дні Федоренко уклав із рідним “Сарматом” додаткову угоду до угоди від 05.10.2007 р., згідно з якою термін поставки змінив до 01.03.2008 року. До лютого 2008 року “Сармат” імпортував та реалізував “Львівелектротрансу” 11 вживаних трамвайних вагонів на суму 4 992 999 грн., яка надійшла передоплатою у 2007 році від ЛКП “Львівелектротранс” на банківський рахунок ТзОВ “Сармат”.
У квітні 2008 р. підприємство “Львівелектротранс” знову оголосило торги на закупівлю 11 вагонів. Угоду про поставку трамвайних вагонів на суму 4 млн. 840 тис. грн. примудрилися укласти із луцьким ТзОВ “Автоконцепт”, якого на момент тендеру… навіть не існувало! У 2008 році “Сармат” знову виступив імпортером 11 вживаних вагонів, продавши їх спершу своїм працівникам, які в липні–вересні 2008 року зареєструвалися приватними підприємцями. У свою чергу, ці приватні підприємці, завищивши ціну на 180 тис. грн., продали вагони ЛКП “Львівелектротранс”. У результаті даної оборудки ділки “нагріли” міський бюджет майже на 2 мільйони гривень!
Окрема тема — друзі та бізнес-партнери Андрія Садового, які за всі роки перебування його при владі встигли непогано поліпшити свої статки. Час од часу з’являється інформація про порушення різних кримінальних справ проти чиновників-друзів, які помічені в непрозорих тендерних процедурах та інших фінансових оборудках міського голови та його команди. Однак громадськість про це чує хіба краєм вуха. Адже, як відомо, всі ключові ЗМІ Львова та Західного регіону України — власність (пряма чи опосередкована) Андрія Садового. Отож, ані скандалів із львівською “Сім’єю”, ані публікацій про схеми бізнес-родини львівського мера в популярних медіа не знайдете. Як і якихось неприємних новин про “Самопоміч”, “регіоналів” чи корупціонерів у її рядах. Словоблуди ПАТ “Телерадіокомпанія Люкс”, до якої входять канали “Люкс” та “24”, а також радіо “Люкс” і “Радіо 24”, інтернет-видання “Захід-Нет”, змушені добряче старатися й відробляти, аби картинка про їхнього власника та його “Сім’ю” була тільки позитивною.
