Відійшов у вічність відомий письменник та громадський діяч з Тернопільщини, повний кавалер ордена «За заслуги» Василь Фольварочний.
Василь Фольварочний народився 30 січня 1941 року в с. Нападівка Ланівецького району Тернопільської області. Навчався у Чернівецькому держуніверситеті, потім у Львівському. який закінчив у 1963 році. Працював у Чернівцях у редакції газети «Молодий буковинець», в обкомі комсомолу, з 1976 р. очолював Чернівецьку обласну організацію Спілки письменників України.
Згодом був заступником представника Президента України в Чернівецькій області, заступником директора науково-дослідного Центру буковинознавства при Чернівецькому університеті, з 1996 р. працював заступником начальника обласного управління культури.
Автор збірок поезій: «Тривога», «Ростуть сини», «Досвіток», «Уроки вірності», «Течія», «Родовід», «Соняшник на балконі»; п’єс: «Жива вода», «Не проспати роси», «Вода з отчої криниці», «Весняна музика», «Світлиця для прийдешнього», «І прийде день», «Довір’я», «Вирок». Драматург видав збірки п’єс «Пересолений мед» і «Спокуса». П’єса «Детские забавы» у 1991 р. видана у Москві російською мовою.
Автор документальних повістей: «Сонце в зернині», «Під зорями братерства», «Цілюща вода», «Земля Жижиянових правнуків». Побачили світ його нові твори: «Хрещеники Сталіна», «Зорі отчого краю», «Богдан», «Петлюра», «Пастка», «На висотах орлиного лету» – про народного артиста України Дмитра Гнатюка.
Заслужений діяч мистецтв України, повний кавалер ордена «За заслуги», нагороджений орденом рівноапостольного Кирила і Мефодія, відзнаками «Знак Пошани», «Будівничий України», «Золоті письменники України», удостоєний премій імені Дмитра Загула, Сидора Воробкевич, імені Братів Богдана і Левка Лепких, фундації родини Воскобійників (США).
За матеріалами БукІнфо.
