Біль у суглобах, обмежена рухливість, скутість – головні симптоми остеоартрозу.
Статистика свідчить, що в нашій країні це захворювання вражає понад 3 млн. осіб, а з первинними захворюваннями суглобів щороку реєтрують понад 345 тисяч хворих. Остеоартроз значно погіршує якість життя людини і навіть може призвести до інвалідності. Тож, як зарадити і як на початкових стадіях виявити цю підступну недугу, з’ясовувала у лікаря-травматолога Юрія Тугарова.
– Пане Юрію, які симптоми остеоартрозу?
– Основна ознака остеоартрозу – біль, який посилюється під впливом навантаження в другій половині дня. Може мати характер «стартового» болю: після сидіння хворому важко встати і зробити перші кілька кроків, а далі больові відчуття стихають. Біль може виникати при ходьбі сходами униз. Наступний прояв недуги – блокада або заклинювання суглоба. При ходьбі людина відчуває різкий біль, складається враження, що далі йти не зможе. Але в спокої больові відчуття минають і хворий продовжує рухатися. Ще один прояв – хрускіт при рухах, одначе він має супроводжуватися болем. Не завжди сам хрусткіт вказує на остеоартроз. Зазвичай недуга проявляється у 35-40 років, а серед тих, кому за шістдесят, ознаки недуги зустрічаються майже в 90 відсотків людей. Найчастіше остеоартроз вражає колінні, плечові, кульшові суглоби, саме вони несуть велике фізичне навантаження впродовж життя. Основними причинами виникнення недуги є травми, спадковість, зайва вага, ендокринні розлади…
– Хто вразливіший до остеоартрозу – чоловіки чи жінки?
– Жінки хворіють приблизно вдвічі частіше, ніж чоловіки, особливо світловолосі жінки у постклімактеричному періоді з надлишковою вагою.
– А трапляється, що остеоартроз діагностують у дітей?
– Остеоартрози в дітей, як правило, розвиваються лише після травм. Первинний ідіоматичний остеоартроз може розвиватися дуже рідко. Зазвичай у разі ендокринно-обмінних захворювань, коли заздалегідь порушений обмін речовин, є гормональний дисбаланс або вроджені аномалії.
– Які професії провокують цю недугу?
– Найчастіше на остеоартроз хворіють спортсмени, особливо ті, хто займається спортивною гімнастикою. У гімнастів проблема – остеоартроз стоп. Ця недуга вражає і людей сидячих професій, наприклад, далекобійників, а ще тих, чия діяльність пов’язана з інтенсивним використанням ручного інструменту, виконанням важкої фізичної праці, шахтарів і дорожніх будівельників. Остеоартроз колінних суглобів сісти зустрічається у професійних танцюристів.
– Чи легко діагностувати остеоартроз на ранніх стадіях?
– Це дуже підступна хвороба, яка на початкових стадіях жодними симптомами не повідомляє про небезпеку, бо хрящова тканина не має судин і нервів. Перші больові сигнали надходять, коли недуга виходить за межі хряща, тобто процес поширюється й на кістку. Не завжди спеціаліст відразу встановить правильний діагноз, лише після комплексу обстежень, які вказують на зміни в суглобах. Загалом, кожен випадок – унікальний. Трапляється, що остеоартроз розвивається дуже стрімко, асептичних некрозів – порушення живлення фрагменту суглобової поверхні. Відтак до півроку недуга повністю інвалідизує людину і в такому разі необхідне протезування.
– Чи багато пацієнтів, які звертаються за допомогою, тоді коли недуга вже доволі запущена?
– Звертаються, коли вже важкі стани, на пізніх стадіях. Наші люди чомусь спочатку займаються самолікуванням, а вже коли край, то біжать до лікаря. Загальновідомо, що з недугою завжди легше боротися на ранніх стадіях. Коли остеоартроз лише дав про себе знати, то спочатку його лікують медикаментозно, а також зміною способу життя, харчування. А коли недуга доволі запущена, єдиний вихід – хірургічне втручання. Як правило, у лікуванні ми використовуємо артроскопію, це малоінвазивна сучасна методика, що дозволяє не розрізати суглоб, а робити прокол, вводити відеокамеру (вона завтовшки з олівець) і оперувати. У нас лежить 82-річний дідусь, якому ми замінювали кульшовий суглоб. В інших клініках йому відмовляли через вік. Боялися, що серце старенького не витримає. Однак ми ризикнули, хотіли йому допомогти і, дякувати Богу, нам це вдалося. Дідусь уже ходить сам, скоро додому випишемо. Одначе це не віковий рекорд пацієнта, якому ми замінювали суглоби у такому віці, була у нас і 90-річна бабуся. Загалом жінки витриваліші до таких операцій. Але одна справа –провести успішно операцію, інша – правильна реабілітація. Наші люди –особистості і не завжди хочуть по пунктах виконувати усі приписи лікаря. А задля успішного видужання має бути чіткий алгоритм виконання рекомендацій. Пригадую, 86-річна жінка через три тижні після заміни суглоба пішла на город сапати… На черговому прийомі вона мені «похвалилася» таким досягненням. Однак таке категорично робити не можна! Має бути поступове відновлення після хірургічного втручання.
– Що потрібно робити, аби уникнути захворювання?
— Насамперед, вести здоровий спосіб життя. Велике лихо для суглобів — надмірна вага. Адже функція суглоба — витримувати механічні навантаження — статичні (коли ми стоїмо) і динамічні (тертя під час руху). Якщо такі навантаження надмірні, це позначається на хрящі. Тож раджу стежити за харчуванням, достатньо рухатися, тримати вагу «в рамках». Для здоров’я суглобів важливі регулярні фізичні навантаження. Жінкам після клімаксу потрібно проводити раз на рік профілактичний курс – вживати кальцій з вітаміном D3. Проте, на жаль, навіть використовуючи всі відомі методи профілактики, ми не завжди маємо можливість запобігти клінічно вираженій стадії остеоартрозу, коли неможливо позбавити пацієнта болю без застосування медикаментозних або хірургічних методів терапії.
Оксана СМІЛЬСЬКА
