Завідувач кафедри медичної біохімії, доктор медичних наук – Підручна Світлана Романівна відповіла на декілька питань у рамках проекту “Обличчя ТДМУ”
Освіта: Тернопільський державний медичний інститут (1992 р.).
Сімейний стан: одружена, має доньку та 2 чарівних внучок.
Улюблений колір: зелений – колір спокою, життя та гармонії, а також чорний – колір стилю.
Життєве кредо : « Не нашкодь »( Noli nocere!). 
Які моменти в роботі Вам приносять найбільше задоволення ?
Коли я бачу очі студента, який хоче щось знати і прагне бути хорошим фахівцем.
Розкажіть про себе. Через який шлях Ви пройшли, перш ніж стали завідувачем кафедри медичної біохімії
Після закінчення нашої аlmа mаter за загальним розподілом мене направили у м. Миколаїв, де працювала цеховим терапевтом на Чорноморському суднобудівному заводі. У 1995 р. поступила в аспірантуру, до нас в університет.
По закінченню аспірантури захистила кандидатську дисертацію на тему «Патогенетичні аспекти політравм та комбінованої травми». Досліджувала біохімічні, імунологічні та морфологічні показники полі травматичних уражень. Травми моделювали разом з моїм науковим керівником – А.А. Гудимою, який виховав понад 20 учнів. Усі його роботи присвячені вивченню та дослідженню патогенезу політравматичної хвороби, моделюванню різних моделей полі травм, від перелому стегнової кістки до краніоскелетної.
Працювала на посаді асистента, доцента кафедри, а в 2014 р. стала завідувачем кафедри.
Яким на Вашу думку має бути ідеальний студент ?
Перш за все такий студент має бути порядним, високопрофесійним, знати мови, адже це зараз дуже важливо, і чим більше – тим краще. Мотивованим – знати, що він буде потрібним своїй країні, так як фахівець високого класу. Ось тоді буде стимул до навчання. Але для цього потрібно, на мою думку, щось змінити в структурі розподілу студентів, щоб можна було проявити та реалізувати себе в різних аспектах.
Читайте також: Ялинки у Тернополі будуть вартувати від 50 гривень
Якщо провести аналогію між студентом минулого та теперішнього поколінь ?
Зараз багато технічних засобів, які дозволяють студенту користуватись пошуковими системами, і вам не обов’язково відкривати книжку.
Ось студенти мого покоління мали дефіцит книжок.
Звичайно, є прогрес в знаннях і навичках. Хоча, є і недоліки, але можливо це моя суб’єктивна думка: контрактна форма навчання для майбутнього лікаря неприпустима. Серед цих студентів є досить розумні, освічені люди і, можливо, вони вибрали такий шлях лише для того, щоб потім вибрати ту спеціальність, яку вони хочуть. Контрактна форма навчання не говорить про те, що в таких студентів низький рейтинг і відсутні знання.
Ви любите музику ??
Люблю, особливо церковний спів, а з класики – Шопена. Мені подобається звучання музики на 2 музичних інструментах – фортепіано та гітара, бо сама на них грала.
Розкажіть про свою доньку, вона пішла по Ваших стопах ?
Донька – проходить ординатуру по сімейній медицині, пише кандидатську дисертацію, вивчає клініку фізіологічного перебігу хронічного панкреатиту та хронічного панкреатиту з ЦД. Планує бути або науковцем, або ж практичним лікарем.
Що Вам допомагає залишатись енергійною та жвавою ?
Генетика – усе найкраще від бабусі.
Яке у Вас хобі?
Кінний спорт – та це скоріш мрія, але вона не реалізована.
Ви коли-небудь отримували двійки ?
Так, з органічної хімії, і дуже часто. Напевно, доля розпорядилась так, щоб я вивчила органіку. Страшно не любила формул, але життя заставило вивчити їх. Якби мені у вашому віці сказали, що я не буду видатним кардіохірургом, а стану «занудним біохіміком» – не повірила. Ніколи не знаєш, що тебе чекає.
Яким Ви бачите університет через 10 років ?
Думаю, він буде такий як і зараз: колір фасаду і внутрішнє наповнення не зміниться, лише зміняться люди, стиль життя і керівництва. Університет надалі співпрацюватиме з іншими країнами та закладами світу. Та все ж студент залишатиметься таким же, і викладач також. Одиниці навчатимуться, стажуватимуться, переймати досвід у передових світових клінік за кордоном. Основна маса студентів навчатиметься так як раніше.



