Львівські реставратори відновлять раритетні документи ОУН, які знайшли співробітники СБУ Тернопільщини. Нагадаємо, це сталося в лютому, в ході перевірки інформації про місце можливого переховування зброї.
ПЕТРО КОРОЛЮК, прес-секретар Управління СБУ в Тернопільській області
«Під час огляду підвалу однієї із закинутих будівель на околиці Теребовлі оперативники виявили схрон із документами, що знаходилися у металевому бідоні, закопаному на півтораметровій глибині. Документи були загорнуті у шпальти радянських газет, випущених у друк 1950-го року».
Сьогодні знайденні в бідоні документи передали на реставрацію львівському Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Його директор Руслан Забілий каже, кожна така знахідка є по-своєму унікальна, оскільки береже інформацію про конкретну локальну територію, розкриває історичні особливості діяльності підпілля.
РУСЛАН ЗАБІЛИЙ, кандидат історичних наук, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у Львові
«Це часто бувають різноманітні звіти. Списки загиблих, якась інформація не тільки про діяльність підпілля, але і також про людей. Для нас дуже важливо зберегти інформацію про людей, тому що учасниками підпілля були десятки тисяч, іноді в таких документах є інформація про тих, хто був виселений в Сибір».
Читайте також: І знову новації: у скриньки тернополянам прийдуть нові квитанції за газ
В залежності від стану документів та їхньої кількості реставрація може забрати півроку-рік, а то й більше. Після цього документи оцифрують та завантажать на електронний архів Українського визвольного руху avr.org.ua. Наразі, там у доступі понад 24 тисячі документів.
РУСЛАН ЗАБІЛИЙ, кандидат історичних наук, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у Львові
«В нашій практиці ми реставрували архів 3,5 роки. Той архів був у ще гіршому стані, як цей. Це, фактично, були куски болота, які ми виморожували в морозильних камерах, ну і десь із загального об’єму ми відсотків 40 врятували. Такі документи, коли їх повертає земля, треба все зробити для того, щоб їх зберегти, удоступнити. Тому, що за цю інформацію в свій час люди заплатили життям і кров’ю, здоров’ями. Вони для чогось її ховали. Очевидно, що для майбутніх поколінь, щоб ми знали, що відбувалося і як відбувалося».
Джерело: ІНТБ
