Страшна трагедія сталася 20 червня, близько 18.30 год., на вулиці Лесі Українки у Тернополі. На дорогу несподівано вибіг трирічний Ілля В. і потрапив під колеса автомобіля «Шкода». Дитина померла у кареті швидкої допомоги.
Мама гуляла з синочком, на мить відволіклася, і сталася біда. Перехожі бачили, як Іллюша біг бульваром Данила Галицького до вулиці Лесі Українки, сильно плакав, кликав матір. На жаль, його ніхто не перепинив перед небезпекою. Хлопчик вибіг на дорогу з-за куща, водій не встиг пригальмувати… Аварія сталася за метр-другий від пішохідного переходу.
Після смерті хлопчика містом поширювали чутки, що нібито хлопчик гуляв без мами, зі старшою сестричкою, говорили також, що мама в той час пила пиво і не помітила, як дитина відбігла. Минулої п’ятниці, 23 червня, журналісти «НОВОЇ…» навідалися до будинку, де мешкає родина. Багатодітна родина — крім Іллюші, є ще шестеро сестричок та братиків — тулиться в малосімейці на вулиці Героїв Крут. Двері помешкання нам не відчинили, очевидно, матері не було вдома, а діти боялися спілкуватися з незнайомцями. Саме того дня, як нам згодом вдалося з’ясувати, поховали загиблого хлопчика.
— Мешканці будинку хотіли зібрати гроші й допомогти поховати Іллюшу, адже сім’я живе скромно, але матір дитини навіть не вітається з нами, — каже сусідка. — У Наталі було семеро дітей, залишилося шестеро… У дітей різні батьки, найменшенький, Іллюша, — від сусіда, який мешкає з нею і допомагає виховувати дітей. Її співмешканець відсидів у тюрмі за крадіжку, молодший від Наталі більш як на десять років. Багатодітній матері 42 роки, вона рідко виходить на люди, бачу лише, як несе продукти з магазину.
Інша сусідка частіше спілкується з багатодітною матір’ю, оскільки їхні діти разом навчаються в школі. Власне, вона розповіла деякі подробиці трагедії.
— Наталя казала, що гуляла з синочком неподалік літака, відволіклася і не помітила, як він відбіг з майданчика. Кинулася шукати, гукала його… Потім їй сказала якась мама, що бачила, як хлопчика ніс на руках якийсь чоловік, а потім випустив, бо він сильно плакав. А вже через кілька хвилин матері повідомили страшне… — зітхає інша сусідка. — Після розтину рідним віддали тіло поховати. Сумно, що Наталя не покликала нас, сама з дітьми поховала. Казали, що навіть забули замовити хрест. Може, хлопчик нехрещений був… Люди нині різне говорять про матір, та я мала б гріх, якби сказала про неї погане. Дітей вона любить, дбає про них — завжди чистенько одягнені, нагодовані. Там хоч купка дітей, але всі один за одного стоять, старші бавлять менших. Бувало, кличуть діти її синочка грати футбол, а він відмовляється, каже, що мусить бути з меншими. Найстарший 23-річний син ходить на роботу, допомагає матері. Ну, а особисті стосунки Наталі з чоловіками — то вже інше питання, така її доля… Бачила днями її з двома меншенькими — гуляли надвечір у дворі. «Ось липа цвіте, ось вишеньки червоні», — розповідала дітям. Зажурена, вся в чорному… Іллюша був потіхою сім’ї, розумничком — знав усі букви, кольори. Дуже сумно, що так сталося…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
