На 80-му році життя помер тернопільський краєзнавець, етнограф, літературознавець, громадський діяч Остап Черемшинський.
Остап Черемшинський, уродженець с. Слобідка Долішня (нині приєднано до с. Дубенка Монастириського району), був унікальним чоловіком. Понад 50 років він займався вишиванням! У доробку Остапа Степановича — сорочки, краватки, рушники, подушки, жанрові картини та ін., він також розробляв візерунки вишивок.
Від 1969 року Остап Степанович був незмінним директором обласного комунального етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у селі Велеснів Монастириського району, який заснував разом з Ігорем Ґеретою.
У 1970 році він організував і взяв участь у фольклорній експедиції, під час якої записав понад 700 народних пісень та близько 1000 коломийок.
Впродовж усього життя Остап Черемшинський максимально доклався до збереження на Тернопільщині пам’яті Володимира Гнатюка. Він — ініціатор відкриття меморіального кутка В. Гнатюка у Велеснівській сільській бібліотеці (1963 р.) та школі (1964 р.), спорудження пам’ятників на могилі В. Гнатюка на Личаківському цвинтарі у Львові та біля сільського музею у Велесневі (обидва — 1971), присвоєння імені В. Гнатюка Бучацькій СШ (1971, нині гімназія), Велеснівській школі (1991), ТДПІ (нині ТНПУ, 1997), відкриття меморіальних таблиць у Тернополі (1989), Бучачі, Велесневі (обидві — 1991), Івано-Франківську, Львові, Ужгороді. Черемшинський — співзасновник художньо-меморіального музею Ю. Панькевича в Усті-Зеленому (1992), краєзнавчого музею і картинної галереї у Велесневі (1997), літературно-меморіального музею О. Кисілевської у м. Монастириська (1999). Співавтор нарису-путівника про музей В. Гнатюка у Велесневі (1971, 1982, 1991, 2006), автор понад 1000 публікацій про В. Гнатюка, краєзнавчих матеріалів.
