Найбільша греко-католицька святиня Тернопільщини – Марійський духовний центр у селі Зарваниця на Теребовлянщині. Тут є цілюще джерело, біля якого з’являлася Божа Матір, цілий комплекс церковних споруд, а також – «Український Єрусалим».
Серед старожилів побутує версія, що село заснували серби, які після битви у 1389-му р. на Косовому полі емігрували в Україну. Їх поселення спершу називалося Сербаниця, а згодом – Зарваниця. Легенда розповідає, що в 1240 – 1242-х рр. монахові з Києво-Печерського монастиря, який зупинився у цьому місці, в сні з’явилася Матір Божа. Вранці біля джерела він побачив Її… На честь цього дива монах у печері збудував келію, де помістив чудотворну ікону, а засновану оселю назвав Зарваницею (де його «зарвав» сон). Сюди, почувши про чудо, почали приходити і поселятися люди. З роками в затишному видолинку виросли церква Пресвятої Трійці та монастир й селянські господарства.
Населений пункт розвивався і з 1581-го р. отримав статус містечка. Для його захисту від турецьких нападників викопали рів із висипаним високим валом, що з’єднував береги Стрипи, й спорудили в’їзну браму. Збереглися письмові свідчення про наявність у середні віки мурованого замку. Його руїни можна побачити ще досі.
Упродовж 1662 – 1688-х рр. Зарваницю кілька разів спустошували турки й татари. Вони спалили селянські оселі, церкву та монастир. Багатьох людей вбили, захопили в полон. Однак ікону Божої Матері вдалося врятувати. Її перенесли до нової дерев’яної церкви, побудованій у центрі Зарваниці. Під час великої пожежі церквиця згоріла, а святий образ Богородиці залишився неушкодженим. В храмі зберігали також чудотворний образ Розп’ятого Спасителя, який коронував львівський митрополит А. Шептицький.
В 1867-му р. заходами пароха о. Профирія Мандичевського урочисто короновано ікону Зарваницької Матері Божої, а старанням кардинала Івана Сімеоді папа Пій IX надав Зарваниці відпустового значення. З того часу тисячі прочан відвідують це святе місце.
Сьогодні Зарваниця у числі Богородичних центрів, визнаних в усьому християнському світі. Сюди паломники приходять протягом року, як до португальської Фатіми, а у період проведення Всеукраїнських прощ до Зарваниці масово вервечками тягнуться прочани з різних куточків України та із-за кордону. В ХХ ст. тут спорудили монастирський будинок і церкву святого Івана Хрестителя.
В 1960-му році за вказівкою радянської влади капличку підірвали, джерело обгородили колючим дротом та частково замурували, але джерелиця знаходила собі дорогу із тверді земної і пробивалась назовні, до людей, які могли зачерпнути святої водиці. У 70-х роках влада на місці цілющого джерела встановила водогін. В 1988-му, вперше за 50 років, у Зарваниці відслужили службу Божу, присвячену 100-річчю Хрещення Руси-України.
Парафіяни відремонтували церкву Святої Трійці, оновили іконостас, який став чотириярусним, художники розписали стіни, звели і восьмигранну каплицю на місці сплюндрованого колись джерела, встановили браму, проклали Хресну Дорогу.
Під час прощі, присвяченої 2000-річчю народження Ісуса Христа, владика Блаженніший Любомир Гузар освятив головний собор Зарваницької Матері Божої.
Нещодавно в Зарваниці облаштували «Український Єрусалим», на території якого є частинка Гробу Господнього зі Святої Землі.
Храмовий комплекс містить досконало відтворені копії будівель християнських пам’яток Єрусалиму. Центральна споруда – Гріб Господній, – головна святиня християнського світу, де, відповідно до Євангелія, був похований Ісус Христос після розп’яття й Воскрес на третій день.
«Український Єрусалим» оточений високими й товстими мурами, що уособлюють древні оборонні мури Святої Землі.
Споруди у Зарваниці:
- Кам’яний храм Пресвятої Трійці (1747 – 1753-х рр., відбудований у 1991-му р.; в храмі – ікона Зарваницької Матері Божої, копія чудотворної ікони Розп’яття і мощі святих мучеників)
- Велика каплиця, 1995-го р.
- Монастир святого Івана Хрестителя Згромадження Студійського Уставу (діє від 1994-го р.; приміщення збудоване у 1999-му р.)
- Монастирська дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 2002-го р.
- Хресна дорога, 2002-го р.
- Комплекс Зарваницької Матері Божої, 2000-го р. (архітектори Анатолій Водоп’ян, Ігор Гебура, Михайло Нетриб’як)
- Надбрамна церква Благовіщення
- Мурований собор Зарваницької Матері Божої
- Архітектурно-скульптурна композиція Іконі Матері Божої Зарваницької, 2002-го р. (скульптори О. Маляр, Д. Пилипяк; архітектор Д. Чепіль)
- Дзвіниця чотириярусна з п’ятьма дзвонами, 2004-го р.
- Каплиця, 1991-го р.
- Купіль 2009-го р.
- Український Єруслам, 2018-го р.
Автор Інна Ткаченко спеціально для ВСВІТІ
