На Тернопільщині відбувся 25-й Міжнародний фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», який традиційно об’єднав лемків, їхні родини та шанувальників українських традицій з різних куточків світу.
Своїми думками щодо значення заходу поділилася народна депутатка та громадська діячка Оксана Савчук.
Особиста історія: переселення та Сибір
За словами політикині, кожна подібна зустріч — це не лише свято пісні та традицій, а й глибока родинна пам’ять про важкі сторінки історії українського народу.
Оксана Савчук розповіла про власне коріння та досвід своєї родини:
Переселення: одна частина її родини походить із надсянців, які пережили депортацію та вимушене залишення рідних домів;
Репресії за боротьбу: інша частина родини була вислана до Сибіру за активну участь у лавах Української Повстанської Армії (УПА).
«Коли збиралася наша родина, поруч із радістю завжди було і те, що боліло. Бо комусь довелося залишити рідний дім, комусь починати життя з нуля, а комусь пережити заслання», — зазначила народна депутатка.
Жива пам’ять для майбутніх поколінь
Громадська діячка наголосила на необхідності говорити про конкретні людські долі, імена, родини та села, аби історія не залишалася лише в архівних документах, а передавалася з покоління в покоління.
Головні тези із заяви Оксани Савчук:
Культура як пам’ять: культура полягає не лише у піснях і обрядах, а й у збереженні родинного спадку;
На наступні роки: побажання, аби лемківські «Дзвони» лунали ще багато років, єднаючи українців та повертаючи їх до історичного коріння;
Жива історія: «Доки ми пам’ятаємо – наша історія жива».
Ми писали раніше: «Чекаме шитких»: ювілейні «Дзвони Лемківщини» запрошують на фестиваль (Програма).
«Чекаме шитких»: ювілейні «Дзвони Лемківщини» запрошують на фестиваль (Програма)
